За інформацією пресслужби Київської ОДА на маршруті Київ-Ніжин запустили додатковий сучасний електропотяг. Він зупинятиметься в Броварах. Завдяки цьому з міста до столиці можна буде дістатись всього лише за 36 хвилин. Електропотяг курсуватиме у будні дні. З Броварів відправлятиметься о 07:02 і прибуватиме в Київ на Північну платформу вже о 07:38. У зворотньому напрямку рушатиме зі столиці о 17:03 і прибуватиме в Бровари о 17:47. Вартість квитка – 15 грн. Електропотяг обладнаний усіма зручностями для пасажирів. Зокрема йдеться про спеціальні місця та туалети для людей із інвалідністю, столики для пелинання малюків, тримачі для велосипедів тощо.

За цим посиланням можна переглянути графік руху потяга на маршруті Київ-Ніжин.

23 серпня Президент України підписав Указ №406/2021 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України”. Даним документом за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці нагороджено громадських діячів, спортсменів, артистів, працівників різних сфер та представників місцевого самоврядування.

Орденом «За заслуги» ІІ ступеня нагороджено Федорука Анатолія Петровича, Бучанського міського голову, члена Правління Місцевої асоціації органів місцевого самоврядуання “Київська агломерація”.

Також  орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено Слобожана Олександра Володимировича, Виконавчого директора “Асоціації міст України”.

Асоціація “Київська агломерація” щиро вітає нагороджених та бажає нових звершень на благо територіальних громад!

За повідомленням пресслужби Київської обласної державної адміністрації на Київщині готуються до початку будівництва Великої кільцевої дороги навколо столиці. Перша черга будівництва – ділянка протяжністю 18 км від дороги Київ-Ковель-Яготин до дороги Київ-Чоп. Велика кільцева проходитиме через Немішаївську, Дмитрівську та Макарівську громади. Також в повідомлені зазначається, що дорога будуватиметься в обхід населених пунктів лісовою та болотистою місцевістю. Під час робіт будуть впроваджуватись особливі інженерні рішення  для збереження екосистеми. Окрім цього, проєкт передбачає встановлення на естакаді поблизу житлових будинків шумозахисної системи.

Проєктні роботи наразі знаходяться на стадії завершення. Згідно з ними, на ділянці передбачене будівництво однієї транспортної розв’язки, однієї естакади, двох мостів, двох шляхопроводів і 11 біопереходів. Об’єкт буде облаштований усіма необхідними засобами безпеки руху.

Очікується, що будівництво першої черги Великої кільцевої дороги навколо столиці дозволить зменшити рівень щільного автомобільного трафіку та забезпечити прискорення доставки вантажів.

Можна вперто ігнорувати той факт, що Київська агломерація вже існує. Але заперечувати закони природи та нехтувати правилами урбаністики – невдячна справа. Весь світ знає, що агломерації – це про розвиток і синергію, а  їх центри – точки економічного тяжіння. Адже насправді жителі міст мільйонників та сусідніх муніципалітетів вже на повну доводять, що такі утворення є. Залишилося лише встановити правила гри.

Природна агломерація і форми співпраці

Загальновідомо, що суміжні з Києвом територіальні громади постійно взаємодіють з ним. Хоча законодавство поки не передбачає визначення агломерації, але ж є Закон України «Про співробітництво територіальних громад», який дає можливість  створити міжмуніципальне співробітництво в одній з п’яти форм:

• делегування виконання окремих завдань
• реалізація спільних проектів
• спільне фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності
• утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій
• утворення спільного органу управління

І багато територіальних громад уже скористалися такими можливостями. Починаючи з 2014 року, до лютого 2021 року було укладено 651 договір міжмуніципального співробітництва.А що на Київщині? Все доволі складно… Лише 10 договорів укладено територіальними громадами Київської області  за весь час існування такого механізму і жодного у 2020-2021 роках. Звичайно, можна говорити, що Київщина доволі заможна і кожна громада самостійно вирішує всі питання. Але це далеко не так. Насправді існує безліч питань, які громадам належить вирішувати спільно.

Вихід є: Київська агломерація – асоціація рівних партнерів

Кожний регіон України має свої особливості, і тому різняться підходи до розв’язання проблем. Але, коли є можливість самоврядності, можна знайти багато шляхів вирішення спільних питань. Так, на Київщині громади почали шукати платформу для взаємодії. Завдяки підтримці Ради Європи було опрацьовано європейську практику і вивчено реалії українського законодавства. І одним з варіантів виявилось об’єднання у місцеву асоціацію.9 жовтня 2019 року 19 рад – міські: Бориспільська, Боярська, Броварська, Бучанська, Васильківська, Вишнева, Київська, Обухівська, Фастівська; селищні: Ворзельська, Гостомельська, Коцюбинська; сільські: Великоолександрівська, Гнідинська, Зазимська, Княжицька, Підгірцівська, Погребська, Щасливська – створили місцеву асоціацію органів місцевого самоврядування «Київська агломерація».   Отже, Асоціація «Київська агломерація» – це добровільне неприбуткове об’єднання, створене 19  органами місцевого самоврядування, які виявили спільне бажання вирішувати питання розвитку узгоджено і швидко. Чому саме асоціація? Тому що інші способи об’єднання нині фактично відсутні. Асоціація – це демократичний спосіб, адже основні питання вирішують загальні збори, де кожний член має лише один голос. Поточні питання вирішуються правлінням і виконавчою дирекцією, також діє ревізійна комісія.Слід звернути увагу, що така система управління діяльністю Асоціації повністю розвінчує міф про те, що Київ щось комусь нав’язує чи «диктує умови», адже кожна громада має один голос.Для обговорення та розгляду питань і прийняття рішень проводяться круглі столи, зустрічі тощо. І заходи відбуваються не лише в Києві і не тільки онлайн. Враховуючи карантинні обмеження, з’явилася нова форма – локальні зустрічі в громадах: коли учасники це не лише голова і його заступники, а й депутатський корпус, представники інститутів громадянського суспільства. Такі зустрічі демонструють, що територіальні громади цікавляться питаннями розвитку і готові спільно вирішувати найболючіші питання: поводження з твердими побутовими відходами, транспортне сполучення, водопостачання і водовідведення, трудова міграція тощо. І після етапу обговорення планується найцікавіше – пошук шляхів для реалізації, зокрема і з залученням міжнародного досвіду.

Агломерація як черговий етап децентралізації

В рамках реформи адміністративно-територіального устрою утворилися територіальні громади, відбулося укрупнення районів… І дуже важливо, щоб наступним етапом стало утворення агломерацій як форм співпраці з особливим правовим статусом і зрозумілим фінансуванням, а головне – ефективними механізмами вирішення спільних проблем.Варто відмітити, що питання агломерацій вже обговорюється і знаходить свою підтримку не лише серед посадових осіб органів місцевого самоврядування, а й у мешканців територіальних громад. Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» спільно з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» провели соціологічне опитування  задля оцінки інтенсивності економічних, соціальних та інших зв’язків жителів сусідніх громад та столиці. Так, 44% киян, 60% жителів населених пунктів, розташованих на відстані до 30 км до м. Києва і 33% жителів населених пунктів, які знаходяться на відстані понад 30 км від м. Києва підтримують ідею співробітництва громад Київської агломерації. Приблизно однакова кількість респондентів з різних територій – 47-52% – погоджуються, що Київ має безкорисливо розвивати інфраструктуру, якою користуються сусідні міста і села. Жителі Києва і територіальних громад переважно (відповідно, 82% і 79%) погоджуються, що Київ і територіальні громади мають на рівних умовах домовитися про спільне фінансування спільної інфраструктури. 24% жителів населених пунктів в межах 30 км від столиці і 14% жителів населених пунктів на відстані понад 30 км ідентифікують себе як кияни (серед жителів Києва таких 90%).Отже законодавче врегулювання агломерацій, встановлення дієвих правил – питання часу.  

Агломерація на часі, але…

Вже не вперше у Верховній Раді підіймається питання агломерацій. Парламент минулого скликання законопроєкт  «Про міські агломерації» (№6743 від 17.07.201р.) навіть не розглянув у першому читанні.Депутати дев’ятого скликання запропонували свій варіант. Так, 19 грудня 2019 року було зареєстровано законопроєкт № 2637 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад». І у 2020 році Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував законопроєкт за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.Правління Асоціації «Київська агломерація» надало свої застереження і пропозиції. Зокрема, зауваження стосувались щодо суміжності території з центром агломерації та нерозривності території. Також не було підтримано пропозицію затвердження Кабінетом Міністрів України зони впливу центру агломерації, адже це має бути форма співробітництва, яка ґрунтується на принципах законності, взаємної вигоди, а головне – добровільності. Це відповідальність територіальних громад, а затвердження зон впливу Кабінетом Міністрів України може стати додатковою бюрократичною перепоною. Подібних затверджень для інших форм співробітництва законодавством не передбачено. Водночас центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, здійснює постійний моніторинг співробітництва, що також поширюватиметься і на діяльність агломерації.   Не припустимим є і покладання функцій виконавчого органу на виконавчий орган центру агломерації.  Тобто законопроєкт передбачав, що у разі утворення Києвом агломерації з суміжними територіальними громадами виконавчим органом стала б Київська міська державна адміністрація. Для прикладу у Фастова нема спільної межі з Києвом, то Фастівська міська рада не зможе стати членом агломерації.На певний час питання агломерації відійшло на другий план, адже відбувалась адміністративно-територіальна реформа. А вже після проведення місцевих виборів настав час і агломерацій. Але, вже крізь призму нових сильних територіальних громад і укрупнених районів. І пазл не склався… Запропонована законопроектом №2637  агломерація як так звана шоста особлива  форма співробітництва територіальних громад – не знайшла належної підтримки (нагадаємо, на даний час Закон України «Про співробітництво територіальних громад» визначає п’ять форм:  делегування одному із суб’єктів співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів; реалізації спільних проекті; спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності – інфраструктурних об’єктів; утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій – спільних інфраструктурних об’єктів; утворення спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень).26 лютого 2021 року під час круглого столу «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону» у м.Буча учасники та учасниці закцентували увагу на проблемних питаннях щодо реалізації ідеї агломерації. Під час виступів міські голови, народні депутати та експерти зупинялися на різноманітних аспектах співпраці громад в рамках агломерації, але не на всі питання є відповіді у законопроєкті. Приємно, що і автори законопроєкту вирішили переглянути запропоновані механізми та інструменти.  Разом з тим маємо гарний приклад, коли за круглим столом зібралося таке широке коло стейкхолдерів, а також представники обласної ради, обласної державної адміністрації, міністерства.Київський міський голова Віталій Кличко наголосив, що навколо створення Київської агломерації є багато спекуляцій і найбільша – це поглинання Києвом суміжних територіальних громад. І в котре було підкреслено, що головна мета створення такої агломерації – покращення якості життя мешканців територіальних громад. І що дуже важливо – доступність та якість соціальних послуг для киян та жителів громад.Враховуючи результати обговорення круглого столу, Комітет на засіданні 3 березня вирішив переглянути свій висновок від 15 січня 2020 року про проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (№2637) та рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду вказаного законопроекту в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Під час представлення позиції на Комітеті автор законопроєкту народний депутат Віталій Безгін сказав дуже важливу річ: доопрацювання має відбутися у співпраці з профільними асоціаціями та органами місцевого самоврядування. Отже громади Київщини «на низькому старті».

Замість висновку

Не можна відкладати питання утворення агломерацій. Ми вже маємо де факто Київську агломерацію, залишилося – встановити правила, за якими агломерації зможуть розвиватися і створити умови, де б всі жителі почувалися комфортно та безпечно. Питання дорожнього сполучення, твердих побутових відходів і ще багато інших потребують спільних дій і пошуку рішень у співпраці. Звичайно є питання щодо того, як будуть прийматися рішення в агломерації, скільки буде представників від кожної громади, щоб збалансувати інтереси, чи забирати повноваження від обласних державних адміністрацій, чи обмежувати громади вимогою спільної межі і нерозривності територій, чи встановлювати вичерпний перелік питань, які можуть вирішувати агломерації, а також питання бюджетів і кадрів. Але це все можна опрацювати на робочих групах і під час відкритих обговорень. Головне не відкладати, а розпочинати вже сьогодні!                       

Інна Скляр,виконавча директорка Асоціації «Київська агломерація»

Уряд затвердив Порядок та умови надання субвенції на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі – Порядок) та здійснив розподіл обсягу субвенції між обласними бюджетами. Ознайомитись з текстом проєкту можна за посиланням. Так, громадам слід звернути увагу на наступне:

• субвенція не надається бюджетам міських територіальних громад, адміністративним центром яких є населений пункт, що одночасно є обласним центром;
• облдержадміністрації уповноважені на розгляд поданих документів щодо їх відповідності умовам, зазначеним у Порядку;
• обсяг субвенції, що спрямовується до бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади, не може перевищувати граничного розміру субвенції, який розраховується формульним підходом з врахуванням площі території громади;
• якщо виконавчими органами сільських, селищних, міських рад територіальних громад не розпочато процес закупівель протягом двох місяців з дня отримання субвенції, облдержадміністрації здійснюють перерозподіл субвенції між сільськими, селищними, міськими бюджетами інших територіальних громад з урахуванням вимог Порядку;
• до 10 числа відповідні виконавчі органи сільських, селищних, міських рад подають облдержадміністраціям інформацію про фактично здійснені заходи щодо розроблення комплексних планів і звіти про використання субвенції та коштів місцевих бюджетів (на умовах співфінансування).

Для отримання субвенції громадам необхідно виконати наступні умови:

1. прийняти радою рішення щодо розроблення комплексного плану;
2. затвердити у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану;
3. мати актуалізовану картографічну основу в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану згідно із завданням на його розроблення;
4. передбачити співфінансування з місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, послуг з розроблення комплексного плану в обсязі, що перевищує розрахований згідно з пунктом 9 цих Порядку та умов граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування (якщо вартість послуг з розроблення комплексного плану перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування);
5. забезпечити фінансування послуг з експертизи містобудівної документації комплексного плану за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Усього на Київську область передбачено 2 919 330 грн.

Чекаємо на публікацію офіційного тексту на урядовому порталі.

Відповідне рішення “Про вступ до Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування “Київська агломерація” було прийнято на засіданні Білоцерківської міської ради.

З метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та законних інтересів Білоцерківської міської територіальної громади, сприяння місцевому та регіональному розвитку, Білоцерківська міська рада підтримала рішення вступити у члени Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація».

Перед голосуванням міський голова Геннадій Дикий наголосив на важливості прийняття цього рішення, адже членство в асоціації дасть змогу оперативно вирішувати спільні питання розвитку та найболючіші проблеми: поводження з твердими побутовими відходами, транспортне сполучення, водопостачання і водовідведення, питання трудової міграції тощо.

«Це питання не тільки комунікаційного і транспортного сполучення, це питання повноцінного існування регіону та його розвитку», – зазначив міський голова. Як приклад, міський голова навів Парижську агломерацію, оскільки Конституція України подібна до головного закону Франції.

Представляти інтереси Білоцерківської міської ради в Місцевій асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» доручено міському голові Геннадію Дикому.

Інформація з сайту Без Табу

23 червня під головуванням Віталія Кличка відбулося засідання Загальних зборів Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація».

«Нарешті після початку пандемії коронавірусу ми зустрічаємося особисто. Я радий всіх вас вітати, – сказав Віталій Кличко. – І вдячний, що берете активну участь у розвитку Асоціації «Київська агломерація». Ми створили її разом, щоб діяти спільно, розвивати наші міста і містечка. Асоціація доволі молода – у жовтні буде 2 роки, як ми її створили. І це важливо, що сьогодні ми маємо таких надійних партнерів, як Асоціація міст України та Рада Європи. А також, що сьогодні до нас приєднуються нові члени – громади Київського регіону».

Він також підкреслив, що попри корективи, що внесла в звичне життя пандемія, робота в рамках Київської агломерації тривала.

«Так, під час круглого столу у Бучі ми обговорили питання законодавчого врегулювання агломерацій. Вперше відбулося широке обговорення цієї теми із залученням практично всіх зацікавлених сторін. Хочу подякувати Комітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування за те, що сьогодні робота триває. Ми  залучені до процесу і наші напрацювання будуть враховані в тексті нового проєкту закону про агломерації», – підкреслив Віталій Кличко.

Він, зокрема, зазначив, що Виконавча дирекція спільно з Програмою Ради Європи  провела 13 зустрічей в громадах. Відбулося кілька тренінгів, напрацьована карта потреб у навчанні в громадах.

Під час зборів асоціації «Київська агломерація» також схвалили приєднання до Агломерації ще трьох територіальних громад – Ірпінської, Гірської та Немішаївської. Всього до Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» сьогодні входять 17 громад столичного регіону.