Категорія: Новини

29 березня в Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університет імені Тараса Шевченка відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна – 2023. Публічне управління та державна служба». До роботи конференції долучилося більше 200 студентів, аспірантів та молодих вчених ННІ ПУДС.

Усі виступи були в 5 секціях: державне управління, публічна політика, глобальна та національна базпека, парламентаризм, регіональна політика.

Результати роботи учасників конференції будуть опубліковані в Збірнику тез доповідей.

Доповідачі підняли актуальні питання регіонального управління, місцевого самоврядування, соціально-економічного розвитку територіальних громад в Україні за підсумками року повномасштабної війни, а також запропонували підходи, напрями, та механізми повоєнного відновлення і комплексного довгострокового регіонального розвитку України.

Виконавча директорка асоціації “Київська агломерація” Інна Скляр виступила з доповіддю на тему: “Співробітництво територіальних громад під час воєнного стану на прикладі Київщини”.

З введенням воєнного стану перед місцевим самоврядуванням постали нові виклики, які необхідно вирішувати спільно. Механізм міжмуніципальної консолідації передбачений Законом «Про співробітництво територіальних громад», прийнятим ще у 2014 році. Даний закон передбачає 5 форм для співробітництва. На жаль, якісний аналіз укладених договорів, ефективності їх застосування та результати реалізації не  досліджуються. Кількісні показники можна проаналізувати у Реєстрі про співробітництво територіальних громад. Так, станом на 28.02.2023 є інформація про 925 договорів, з яких 97 договорів укладено в 2022 році (2 в Київській області)  і лише 2 договори укладено у 2023 році по всій Україні. У Київській області за всі роки укладено лише 17 договорів.

В пошуках постійних і дієвих механізмів для співпраці ще у 2019 році була створена Місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» як майданчик для постійної взаємодії між місцевими радами та реалізації спільних проєктів.  І вже під час воєнного стану було отримано гарні приклади такої співпраці.

Так, аналізуючи ефективність  співпраці у межах асоціації, можна констатувати позитивні зміни у ставленні населення до такого явища як агломерація. Відповідно до Дослідження «Київська агломерація (у контексті широкомасштабного російського вторгнення)», яке проводилось Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні-листопаді 2022 року на замовлення Офісу Ради Європи в рамках програми «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» визначено, що порівняно з 2020 роком з 45% до 95% зросла частка населення Київської агломерації, яке підтримує ідею співробітництва м. Київ та сусідніх громад з метою вирішення спільних проблем. У м. Київ підтримка зросла з 44% до 96,5%, в інших населених пунктах Київської агломерації – з 48% до 90%. При цьому 73% мешканців та мешканок м. Київ і 67% мешканців та мешканок інших населених пунктів Київської агломерації вважають, що від такого співробітництва виграє і м. Київ, і сусідні громади [7].

Ефективність взаємодії в рамках агломерації проявилась з перших днів широкомасштабного вторгнення. Адже завдяки титанічним зусиллям сусідніх з Києвом територіальних громад вдалося зупинити ворога і бої не точилися в столиці. Та це були рішення не в рамках міжмуніципального співробітництва, а швидке реагування на надзвичайні ситуації. І в таких складних обставинах питання агломерацій стає ще більш актуальним. Адже це механізм об’єднання зусиль перед спільною загрозою.    

У рамках асоціації «Київська агломерація» відбувається постійна взаємодія між територіальними громадами. Київська міська рада як надійний партнер прийшла на допомогу постраждалим територіям. Уже у вересні 2022 року було прийнято рішення ради про передачу трансфертів у вигляді дотації 8 місцевим радам (Баришівська, Бишівська, Бородянка, Бучанська, Великодимерська, Іванківська, Немішаївська, Макарівська) на загальну суму 235 млн грн. Дотація має бути використана в першу чергу на відновлення об’єктів, що постраждали внаслідок збройної агресії з боку російської федерації під час бойових дій при обороні м. Києва впродовж лютого-березня 2022 року.

Агломерація – унікальна форма співробітництва, яка дає можливості приймати швидкі рішення і вирішувати спільні питання, навіть в умовах воєнного стану. Разом з тим відсутність  законодавчого врегулювання  не дозволяє повноцінно і повсюдно впровадити інструменти, які вже десятки років працюють по всьому світу.

24 березня 2023 року відбувся круглий стіл “Місія – здоров’я”. Участь у заході взяли представники місцевого самоврядування, органів державної влади, медична спільнота, науковці тощо.

З вітальними словами виступили Василь КРАВЧЕНКО – в.о. Директора Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, д.мед.н., Галина ЄРКО – заступник голови Постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії Київської обласної ради, Інна СКЛЯР – виконавча директорка Асоціації  “Київська агломерація”, Ігор НАЙДА – координатор коаліції «ГОСТОМЕЛЬЩИНА – ПРОСТОРИ МРІЙ», к.мед.н.  

Модерували: Олександр ТОЛСТАНОВ Президент Української Асоціації Сімейної Медицини, член-кор. НАМН, проф. та Костянтин НАДУТИЙ член Координаційної ради Української Медичної Експертної Спільноти

Виступали представники Білогородської, Васильківської, Гостомельської, Бориспільської, Іванківської, Медвинської, Рокитнянської територіальних громад.

Обговорювались наступні питання:

• чи є здоров’я, стан активу людини, цінністю для учасників і їх спільнот, 
• чи мають немедичні спільноти свою відповідальність за здоров’я громадівців, 
• який внесок інституту сімейної медицини в постановку загального завдання й результат, 
• роль держави і ОМС, як координаторів Місії Здоров’я, та роль громадськості, як наскрізного транслятора оцінок, думок, прагнень та першої лінії реагування на виклики, 
• чи вчасно й чи адекватно світ реагує на сигнали науки щодо викликів здоров’ю? 

Запис круглого столу доступний за ПОСИЛАННЯМ

Найближчим часом буде оприлюднено текст декларації за результатами обговорень.

Також учасники мали можливість взяти участь у семінарі на тему: “Метаболічний синдром – першооснова ключових неінфекційних захворювань в практиці первинної допомоги”

Посилання на презентації: презентація №1 та №2

Співорганізаторами заходу виступили: коаліція «ГОСТОМЕЛЬЩИНА – ПРОСТОРИ МРІЙ», Асоціація Київська агломерація, Департамент охорони здоров’я Київської ОДА , Гостомельська селищна військова адміністрація,  Університет Менеджменту Освіти, Українська Асоціація Сімейної Медицини та ін. 

До 23 квітня 2023 року триває етап подачі місцевим оргкомітетам робіт та анкет до участі в конкурсі творчості “Світ починається з мами”

МІСІЯ Конкурсу: Сприяння поновленню ментального здоров’я дітей та сімей і родин, в яких вони виховуються, що зазнали і зазнають емоційних потрясінь у воєнний період.

Конкурс проводиться у трьох номінаціях:

• Живопис

• Декоративно-ужиткове мистецтво

• Поетично-прозове (авторське) слово

В таких вікових групах: 

• від 6 до 10 років; 

• від 11 до 14 років;

• від 15 до 18 років.

Вимоги до малюнків:

• розміри малюнків не обмежуються;

• малюнки можуть бути виконані на будь-якому матеріалі (ватман, картон, полотно і т. ін.) і виконані в будь-якій техніці малювання (масло, акварель, туш, кольорові олівці, крейда і т. ін.);

• подані на конкурс роботи (малюнки) мають бути оригінальними творами учасників.

• заборонено подавати раніше оприлюднені малюнки, які брали участь у будь-якому іншому конкурсі, а також такі, що порушують права третіх осіб;

• малюнки учасників мають відповідати темі Конкурсу;

• один учасник може подати на конкурс лише один малюнок. Колективні роботи не розглядаються.

Для участі у Конкурсі оформлюється Анкета-Заявка (посилання), яка подається до:

• Місцевого Оргкомітету, створеного в громаді за місцем проживання;

• будь-якого іншого Місцевого Оргкомітету, створеного в районі за місцем проживання (у разі відсутності Місцевого Оргкомітету в громаді за місцем проживання).

Ознайомитись з положеннями про конкурс можна ТУТ

Детальна інформація про конкурс за посиланням

До Бучі прибули міський голова польського міста-побратима Пщини — Даріуш Скроболь, директор Сілезької спілки муніципалітетів і повітів Вітольд Магріш, а також депутат міської ради міста Бельсько-Бяла Щепан Войтасік. Пщина стала містом-побратимом Бучі у 2016-му році. Відтоді активно підтримує та допомагає Бучанській громаді. А Даріуш Скроболь одним із перших відвідав деокуповану Бучу у квітні 2022 — усього за два тижнів після звільнення міста.  

Польська делегація зустрілася з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком і відвідала Храм Апостола Андрія Первозваного. Гості оглянули фото-виставку, присвячену військовим злочинам росіян в Бучі. Також поклали квіти до розташованого на території церкви пам’ятного знаку — на місці братської могили, де в березні-2022 були поховані жорстоко вбиті росіянами цивільні бучанці.

Польська делегація  прибула не з порожніми руками – привезли гуманітарну допомогу для членів та партнерів асоціації «Київська агломерація»: Ірпінської, Макарівської та Бородянської територіальних громад.

Окрім цього Вітольд Магріш організовує побратимство польських міст з українськими. Зокрема, вже 4 міста Зброславіце, Опатув, Сєвер, Пільховіце виявили бажання знайти партнерів в Україні. Сподіваємось на швидке налагодження співробітництва та ефективну співпрацю.

Нагадаємо, що Бучанська міська рада є однією із засновниць Асоціації «Київська агломерація», Бучанський міський голова є членом правління і постійно шукає можливості для співробітництва територіальних громад як в межах асоціації так і з закордонними партнерами.

Гірську та Зазимську територіальні громади (члени асоціації “Київська агломерація”) відібрали для участі в конкурсній Програмі «Акселератор цифрової стійкості Громади 4.0» від Міжнародної організації SocialBoost за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та Програми «U-LEAD з Європою». 

Протягом наступних місяців громади проходитимуть акселераційну програму. Її основою стане методика дизайн-мислення, яка передбачає ітераційну розробку та тестування продуктів, орієнтованих на мешканців громад. Знаннями та досвідом ділитимуться українські спеціалісти з цифрової трансформації. Крім того, команди-учасники отримають наставників, які будуть давати професійні поради, надихати на розвиток і допомагати у розвитку.

Висвітлення проєктів учасників, ключових тез лекцій, ініціатив з диджиталізації публікуватиметься на сайті та фейсбук-сторінці програми.

‍Вітаємо Гірську та Зазимську територіальні громади та бажаємо отримати максимум від даної програми.

Запрошуємо представників територіальних громад від 6 до 18 років брати участь у конкурсі

Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки. Протягом 15 років у Конкурсі взяло участь понад 105 тисяч конкурсантів. Конкурс став найбільш масової громадською правопросвітницькою ініціативою України.

Організатори конкурсу запрошують учнів закладів загальної середньої освіти України віком до 18 років взяти учать XVІ Всеукраїнському конкурсі шкільних малюнків «МОЇ ПРАВА: разом до перемоги» з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Також до участі запрошуються неповнолітні, що перебувають у закладах виконання покарань.

В цьому році Конкурс направлений на привернення уваги до порушених правах українських дітей, що постраждали від російської широкомасштабної збройної агресії проти України.

Малюнки розглядатимуться за кількома номінаціями:

· молодша група. (Діти, віком від 6 до 10 років)

· середня група. (Діти, віком від 11 до 14 років)

· старша група. (Діти, віком від 15 до 18 років (станом на 01 червня 2023 року)

· спеціальна номінація «Слава українським Героям». Малюнок має відображати право на життя та його захист українськими героями – військовими, медиками, рятувальниками тощо.

· спеціальна номінація «24 лютого… Україна в боротьбі». Малюнок має відображати права дитини, порушені внаслідок російської широкомасштабної збройної агресії проти України, та/або участь дітей у відновленні цих порушених прав. Співорганізатором даної номінації виступає: Миколаївська обласна організація лідерів молодіжного самоврядування «Молодь – майбутнє нації».

· спеціальна номінація «Україна в кордонах 1991 року». До участі у даній номінації запрошується діти, що перебувають на тимчасово окупованій території України. З міркувань безпеки дитини та членів її сім’ї, при оголошені переможця у даній номінації Всеукраїнський організаційний комітет зобов’язується не оприлюднювати персональні дані дитини, а зазначити тільки область чи населений пункт.

· спеціальна номінація «Погляд української діаспори». До участі у даній номінації запрошуються діти, що проживають за межами України.

· спеціальна номінація «Захист прав дітей на Донеччині». До участі у даній номінації запрошується діти, що проживають на територіях зазначених областей, підконтрольних українській владі. Співорганізатором даної номінації виступають: ВПО Хаб Донецької області, Комунальний заклад «Донецький обласний центр соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», Молодіжний центр м. Курахове «380 volt».

· спеціальна номінація «Незламна нація». До участі у даній номінації запрошується діти, що постійно чи тимчасово проживають на території м. Києва. Співорганізатором даної номінації виступає: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

· спеціальна номінація «Україна – багатонаціональна держава». Тематика малюнку має відповідати назві даної номінації.

· спеціальна номінація «Соціальні права та свободи». Тематика малюнку має відповідати назві даної номінації.

Для участі у Конкурсі необхідно до 1 травня 2023 року надіслати конкурсну роботу (малюнок) разом з заявкою в електронному варіанті (у відсканованому форматі, JPEG), на електрону адресу uccplec@gmail.com (обов’язково зазначити в темі – «Мої права»).

До конкурсної роботи обов’язково подається заявка у довільній формі в форматі WORD (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, електронної адреси, місця проживання, контактної інформації законних представників, повної назви закладу загальної середньої освіти, назви номінації, назви конкурсної роботи). Будь-яке офіційне оформлення (засвідчення печаткою чи подання заявки на бланку навчального закладу) не вимагається. Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки.

Організатори Конкурсу: Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення разом з Українською молодіжною правничою асамблеєю, Благодійним фондом «Об’єднання світових культур», Українською асоціацією підтримки творчої молоді.

Контактні дані Всеукраїнського організаційного комітету – uccplec@gmail.com, https://www.facebook.com/UkrainianCoordinationCenter; голова організаційного комітету – Сошников Антон Олександрович, 0955031091.

Положення про Конкурс

Київська агломерація – одна з 7 потенційних агломерацій, визначених в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021- 2027 роки.

10 лютого 2023 року Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» презентувала результати соціологічного дослідження «Київська агломерація в контексті широкомасштабного російського вторгнення». Дослідження проводилось у листопаді 2022 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи у співпраці з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація». Його результати дозволяють не тільки оцінити тенденції розвитку ситуації у субрегіоні, але й порівняти їх із загальноукраїнськими та екстраполювати деякі тренди на розвиток агломерацій в Україні в цілому.

Ставлення до співпраці між громадами і перспектива розвитку агломерації

Ключовою зміною, яку фіксує дослідження у 2022 році у порівнянні з аналогічним дослідженням 2020 року, є зростання вдвоє підтримки ідеї співробітництва м. Київ та сусідніх громад з метою вирішення спільних проблем (з 45% до 95%). Причому ця тенденція стосується як мешканців та мешканок Києва (зростання з 44% до 96.5%), так і інших громад Київської агломерації (зростання з 48% до 90%).

Така тенденція підсилена загальним трендом до більшої згуртованості українського суспільства і вона відкриває вікно можливостей для розвитку агломерацій в Україні.

Інтенсивність зв’язків в агломерації

Одним з найбільш поширених показників наявності агломераційних зв’язків між громадами є інтенсивність маятникової міграції. Дані дослідження показали, що її інтенсивність у другій половині 2022 року практично не змінилась, незважаючи на умови воєнного часу столицю відвідують щонайменше один раз на тиждень 38% населення сусідніх громад (у 2020 році – 41%). При цьому, 17% опитаних роблять це кожного робочого дня (порівняно із 21% у 2020 році).

Пріоритети співпраці в агломерації

Широкомасштабне російське вторгнення визначило і новий набір пріоритетів співробітництва. Серед 6 сфер, які респонденти і респондентки називали найчастіше: відновлення зруйнованих житла, комунальних закладів та інфраструктури – 52.1%, вирішення завдань цивільної оборони і облаштування укриттів – 30.6%, посилення сил територіальної оборони – 24.8%.

В той самий час, незважаючи на те, що в дослідженнях по Львівській агломерації (2021) і Київській агломерації (2020, 2022) питання для визначення пріоритетів співпраці ставились дещо по різному, прослідковується загальний тренд пріоритезації наступних сфер співпраці:

• спільний економічний розвиток і створення робочих місць (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
• розвиток мережі доріг і громадського транспорту (всі три дослідження);
• медичне обслуговування, особливо вторинного рівня (всі три дослідження);
• екологія, зокрема очищення водойм і річок (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
• поводження з твердими побутовими відходами (Львівська агломерація 2021, дещо нижче в Київській агломерації 2020 і 2022).

Тенденції, характерні для Київської агломерації

Окрім наведених вище висновків, проведене опитування дозволяє відзначити низку тенденцій, характерних саме для цього субрегіону.

• Показники підтримки продовження децентралізації і реформи місцевого самоврядування і оцінки її ролі в спротиві російській агресії в Київській агломерації вищі (82%), ніж в цілому по Україні (76.5%). 51.7% населення Київської агломерації і 49.3% населення України вважають, що це сприяло посиленню можливостей спротиву.
• Рівень оптимізму мешканців і мешканок Київської агломерації щодо перспектив розвитку України і громад дуже високий та майже не відрізняється від аналогічних загальноукраїнських показників (85% в Київський агломерації і 88% в Україні оптимістично налаштовані щодо розвитку України і відповідно 77.8% та 78.5% – оптимізм щодо розвитку громад). В основі такого оптимізму сподівання на активність громади (34.8% в Київській агломерації та 25% в Україні) і міжнародну фінансову підтримку (34.6% в Київській агломерації та 21.5% в Україні).
• Міграційна ситуація в субрегіоні має виражену тенденцію до стабілізації. Хоча серед жителів і жительок Київської агломерації суттєво більш поширений досвід зміни місця проживання внаслідок російського вторгнення у порівнянні з загальноукраїнським (40.4% проти 22.6%), однак більшість з них (32% від усіх опитаних) вже повернулись додому. При цьому налаштованість на подальшу міграцію в субрегіоні на момент дослідження достатньо низька і навіть нижча, ніж в цілому по Україні: тільки 3,5% опитаних порівняно з 6% збираються переїжджати з поточного місця проживання.
• В Київській агломерації, як і в цілому по Україні, переважає позитивне ставлення до ВПО (73% в Київській агломерації та 72% в Україні), а самі ВПО навіть більш позитивно оцінюють ставлення приймаючих громад до себе (85.8% в Київській агломерації та 77.5% в Україні).

Загалом в рамках дослідження було проведено 801 інтерв’ю. З них 401 –  в м. Київ, 400 – в інших населених пунктах громад Київської агломерації. Статистична похибка вибірки – 3,9%. З результатами дослідження можна ознайомитись тут.

Звіт соціологічного дослідження презентував Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології. Соціолог також підкреслив, що ситуація із задоволенням різними аспектами життя в Україні під час війни є позитивною і немає негативної динаміки.

Для всіх нас є важливим відчувати настрій громади, ми повинні враховувати бажання людей і реалізовувати їх очікування, – сказав під час презентації Віталій КЛИЧКО, голова Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», Київський міський голова. Говорячи про Київську агломерацію, він зазначив, що громади регіону стали своєрідним щитом під час вторгнення, за що їм вдячні всі . «Ми залежні один від одного і маємо один одному допомагати. Місцеве самоврядування є фундаментом кожної демократичної країни», – наголосив Віталій КЛИЧКО.

Учасники і учасниці заходу обговорили результати дослідження.

Михайло НЕТЯЖУК, Фастівський міський голова, зокрема відзначив, що бойові дії на Київщині підкреслили необхідність бути разом. «Всі відчули – і столиця, і  інші громади Київщини, –  що тільки разом ми можемо вистояти і перемогти. Наша активність по створенню асоціації  «Київська агломерація» й те, що було зроблено до повномасштабного вторгнення, допомогло нам вистояти. І сьогодні люди хочуть, щоб Київ співпрацював з навколишніми громадами, і населення цих громад так само готове підтримувати проекти співпраці».

Своїм досвідом та думками також поділився Петро ПЕРЕВОЗНИК, Немішаївський селищний голова. «На майбутнє є бажання тільки поліпшувати і укріпляти партнерські відносини. Я думаю, що і надалі будуть спільні проекти, а наступні соціологічні опитування засвідчать високі рейтинги ідеї агломерації. Ми вже побачили, що це ефективний інструмент для місцевого самоврядування, акцентував голова громади».

«Війна демонструє, що добре демократичне врядування зараз як ніколи важливе в Україні та за її межами. Слід продовжувати сприяння процесам відновлення в Україні, посилення доброго демократичного врядування, стійкості громад і органів влади та загалом демократії, верховенства права та захисту прав людини. І ми – Рада Європи – продовжуватимемо робити все можливе, щоб підтримати Україну», –  зазначила наприкінці заходу Аліна ТАТАРЕНКО, керівниця Відділу демократичного врядування Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи.

Презентація Володимира ПАНІОТТО, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології

Відеозапис презентації.

ДОВІДКОВО. Переглянути результати опитування з тематики Київської агломерації у 2020 році можна тут.

Інформація з сайту Ради Європи (посилання)

“Школа місцевого самоврядування” пропонує онлайн – курс, метою якого є посилення можливостей представників місцевого самоврядування у громадах – громадських активістів, місцевих депутатів, працівників органів МС, у питаннях діяльності, компетенції, розвитку місцевого самоврядування у їх містах , селищах, громадах.
Курс складається з теоретичної та практичної частин, та має на меті, не тільки надання інформації нашим учасникам, але і отримання ними практичного досвіду та навичок.
Наші викладачі, фахівці та тренери, допоможуть знайти відповіді, або сформувати завдання для тих активних представників громадянського суспільства, хто готовий задавати питання та шукати рішення.
Чекаємо на вас 22 березня 2023 року за онлайн-партами у “Школі місцевого самоврядування”.
Посилання на розклад: .https://docs.google.com/…/1VNy2…/edit
Для участі у курсі потрібно заповнити анкету: https://docs.google.com/…/19yWBk2WegvfJGPUAMlOL4qF…/edit
Свої питання ви можете задати на електронну адресу: shkolams2017@gmail.com

З 45% до 95% зросла підтримка ідеї співробітництва Києва та сусідніх громад. Якими можуть бути ці спільні проєкти та чому це важливо особливо під час воєнного стану?

Інтервю виконавчої директорки асоціація «Київська агломерація» Інни Скляр Громадському радіо (матеріал з сайту за посиланням )

Мета дослідження

Інна Скляр: Перше дослідження було у 2020-му році. Основна ідея дослідження 2022-го року полягала у тому, щоб дослідити думки мешканців територіальних громад міста Києва і сусідніх громад, які розташовані у відстані від 30 до 60 км від столиці.

Проводилося дослідження шляхом телефонного обдзвону Київським міжнародним інститутом соціології. Мета була у тому, щоб побачити, наскільки суттєво або несуттєво змінилися думки населення стосовно того, як можуть співпрацювати між собою громади.

На жаль, через широкомасштабне вторгнення змінилися акценти, і у 2022-му році все більше питань стосувалося того, як ви бачите співпрацю під час війни. І дуже цікавий результат у порівнянні з 2020-м роком: з 45% до 95% зросла частка населення, яке підтримує саму ідею співробітництва. Дуже практичний кейс: територіальні громади навколо Києва зупиняли ворога, і ми бачимо, що завдяки зусиллям цих невеликих громад вдалося навесні вигнати ворога, тому в Києві не велися бої. За це мер Києва Віталій Клички вкотре подякував громадам.

Також ми говорили про ті кроки, які бачать мешканці основними й першочерговими в контексті відновлення. Вже сьогодні ми маємо бути готовими до того, щоб відновлювати територіальні громади і вже сьогодні напрацьовувати ефективні плани дій. Тому опитувані мешканці, у першу чергу, відзначають відбудову, але також акценти робляться на медичному забезпеченні.

Протягом 2023-го року ми спробуємо синхронізувати діяльність ряду громад для того, щоб спільними зусиллями долати ті виклики, які ставлять перед нами війна.

---

Читайте також: Вижити, щоб допомогти іншим: на Закарпатті відкрили хаб для громадських організацій-переселенців

---

Що саме можна посилити зараз у питаннях співпраці?

Інна Скляр: Зокрема, це питання реабілітації військових. Дуже багато ініціатив озвучувала Бориспільська міська рада, Гостомельська селищна рада, які вже готові працювати у цьому напрямку і об’єднувати зусилля. Звичайно, для однієї громади створити повноцінний реабілітаційний центр неможливо, але, об’єднавши зусилля, це зробити реально.

У питаннях відновлення слід розуміти, що ми відновлюємо. Адже можна піти за трендами і скрізь, як до війни, набудувати індустріальні парки. Наше завдання синхронізувати дії: якщо Буча вже побудувала такий парк, то немає сенсу зводити такий самий парк поруч.

Боярська громада пропонувала, щоб громади узгоджували між собою питання просторового планування, містобудування, щоб кожна громада розуміла, що будується у сусідній і підлаштовувалася під це.

Як себе показала децентралізація під час війни?

Інна Скляр: Сільські, селищні, міські голови отримали більше повноважень і вони могли швидше зреагувати на виклики війни, ніж це робить держава. Тому що держава має певний механізм, він складний. Доки вносяться зміни у законодавство, мери вже можуть діяти. Самоврядність — це класна штука, це про ефективність. Завдяки децентралізації ми отримали сильні громади з сильним мерами. За загальним правилом, всі повноваження зараз однакові — і у найменшій сільській ТГ, і у Київській ТГ. Всі мають однакові обов‘язки перед мешканцями й однакові вимоги до того, що має здійснювати місцеве самоврядування. Це допомогло втримати багато населених пунктів і відбудувати їх.

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Повну версію запису можна прослухати у доданому звуковому файлі за посиланням

Запрошуємо посадових осіб місцевого самоврядування взяти участь у вебінарі з дорадчої (партисипативної) демократії. Мета заходу ознайомити учасників з підходами дорадчої демократії в контексті спільної діяльності з інтеграції принципів відкритого врядування на місцевому рівні в Україні, також буде презентовано концепцією і практику дорадчої демократії в європейських країнах. Учасники ознайомляться з досвідом та прикладами муніципалітетів Європи у впровадженні моделей дорадчої демократії у своїх громадах.

Вебінар відбудеться в онлайн-форматі на платформі Zoom 2 березня 2023 року (10:00-12:30). Зацікавленихпросимо зареєстуватися до 18:00 28 лютого 2023 року за посиланням

Програма заходу та додаткові довідкові матеріали буду надіслані зареєстрованим учасникам напередодні вебінару.

Захід організовано Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи спільно з Асоціацією міст України