Наша мета

Наша мета – об’єднання зусиль місцевих рад для розв’язання спільних проблем територіальних громад, захисту їх прав та інтересів, а також створення умов для соціально-економічного розвитку населених пунктів та ефективного здійснення повноважень місцевого самоврядування.

Які особливості перевірки документів, що посвідчують особу в умовах воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” одним із заходів правового режиму воєнного стану є перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Відповідно до п. 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456 (далі – Порядок № 1456) уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано: відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Крім того, перевірку документів в осіб також можуть здійснювати представники сил територіальної оборони і патрулі на території де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, а також встановлено особливий режим в’їзду та виїзду.

До документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України відносяться: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

До документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус відносяться: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, у таких випадках: якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення; порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

У разі відсутності в особи документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/7FPEDZc

Як відновити втрачені документи, що посвідчують особу, в умовах воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

У зв’язку з нападом російської федерації на нашу країну мільйони людей були вимушені поспіхом покинути свої домівки. Дуже часто в людей, які рятуються від війни, документи були знищені, пошкоджені, втрачені чи протерміновані.

Як діяти та куди звертатися?

Щодо паспорту громадянина України та закордонного паспорту звертатися до територіальних підрозділів ДМС.

Дізнатися про графік роботи ДМС можливо за посилання: https://dmsu.gov.ua/news/dms/12509.html

Також, подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта,  а також відновити втрачені документи можна у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Мапа ЦНАПів, які працюють за посиланням https://cutt.ly/iFpEBKl

Щодо посвідчення водія звертатися до Сервісних центрів МВС.

Дізнатися про графік роботи можливо, зателефонувавши до відповідних центрів, номери телефонів можна знайти за посиланням:  https://www.hscmvs.com/

Зверніть також увагу, що під час воєнного стану сервісні центри МВС здійснюють обмін посвідчення водія тільки тим громадянам, які за законом мають право виїзду за межі України та тим, хто залучається до оборони.

Щодо відновлення втраченого свідоцтва про народження дитини звертатися до працюючих відділів ДРАЦС.

Звертаємо увагу, що під час воєнного стану державне мито за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, НЕ СПРАВЛЯЄТЬСЯ.      Щодо відновлення документів за межами України

Для оформлення втрачених документів чи продовження дії прострочених закордонних паспортів необхідно звертатися до українських посольств та консульств.

Щодо наявних інформаційних пунктів з питань легалізації перебування, пунктів надання гуманітарної допомоги, доступу до медичних та освітніх послуг, тощо можливо отримувати інформацію зі сторінок установ у Facebook та на https://tripadvisor.mfa.gov.ua/

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/oFPQ4lk

Запрошуємо громади долучатися до Тижня Відкритого Уряду

З 16 по 20 травня 2022 року в країнах – учасницях міжнародного Партнерства «Відкритий Уряд» проводитиметься вже традиційний Тиждень Відкритого Уряду. Детальніше на сайті партнерства за посиланням.

Україна кожного року проводила безліч різноманітних заходів, але в умовах воєнного стану можливість проведення заходів обмежена. Водночас, Асоціація “Київська агломерація” готова надати допомогу в організації невеликих онлайн-заходів в межах Тижня (наприклад, щодо прозорості прийняття рішень, участі молоді, правової підтримки громадян, співпраця з громадськістю тощо). Зокрема, мова також може йти про співпрацю між громадськістю і владою в умовах воєнного стану, використання електронних сервісів та інноваційних підходів. У разі виникнення питань звертайтеся до виконавчої директорки асоціації “Київська агломерація” Інни Скляр: тел. 0937721753, e-mail: i.sklyar@auc.org.ua

Партнерство «Відкритий Уряд» — багатостороння міжнародна Ініціатива, що покликана об‘єднати зусилля урядів та громадянського суспільства для створення позитивних змін у житті громадян. 2018 року за пропозицією Керівного комітету Ініціативи вперше відбувся Тиждень Відкритого Уряду. В Україні в рамках Тижня Відкритого Уряду відбувся захід «Уряд Відкрито» та експертна зустріч (у форматі відеоконференції) “Ключові пріоритети реалізації Ініціативи «Партнерство „Відкритий Уряд“» у 2018—2020 роках”.  Другий Тиждень Відкритого Уряду відбувся 11-17 березня 2019 р. Під час Тижня Відкритого Уряду — 2019[29] організовано та проведено понад 25 заходів у 15 регіонах України. Під час Тижня Відкритого Уряду — 2021, який проходив з 17 по 21 травня 2021 р., проведено 105 заходів у різних куточках України. 

У чому виявляються особливості поширення персональних даних в період дії правового режиму воєнного стану?

Запровадження в Україні з 24.02.2022 року Указом Президента України правового режиму воєнного стану зумовлює можливість визначення законодавством обмежень права на невтручання у приватне і сімейне життя, зокрема, пов’язаних з поширенням персональних даних.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних.

Зі змісту наведеного визначення слідує, що: по-перше, поширення персональних даних може здійснюватися активними діями володільця або розпорядника; по-друге, обов’язковою умовою для передачі персональних даних третім особам є згода суб’єктів персональних даних на поширення інформації щодо себе або осіб, стосовно яких вони здійснююь функції законного представника.

Слід підкреслити, правило про обов’язковість отримання згоди на поширення персональних даних є універсальним щодо приватно-правових відносин, однак має певні виключення щодо персональних даних, які законодавством України віднесені до конфіденційної публічної інформації.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб’єкти владних повноважень, які  володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначений перелік підстав для поширення персональних даних, віднесених до конфіденційної публічної інформації на запит третіх осіб є вичерпним та не підлягає розширенню навіть у період дії правового режиму воєнного стану.

При цьому, підстави для поширення персональних даних повинні визначатися законами України щодо конкретних видів наборів персональних даних та повинні оцінюватися суб’єктами владних повноважень, підприємствами, установами чи організаціями, які здійснюють функції володільців/розпорядників персональних даних у конкретних випадках.

Необхідно звернути увагу на те, що законодавство України передбачає окремі випадки, коли обмеження доступу до персональних даних не допускається. Так, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Поряд з цим персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Стосовно суб’єктів владних повноважень, процес поширення ними персональних даних повинен супроводжуватися виконанням обов’язку щодо створення належних умов поінформованості суб’єктів персональних даних про мету, підстави, умови передачі їхніх персональних даних, а також про третіх осіб, яким вони передаються.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/cFPVp5b

Чи підлягає обмеженню конституційне право на недоторканність житла в умовах воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

Так, в умовах воєнного стану право на недоторканність житла може бути обмежено.

Конституцією України (ст. 30) закріплено конституційне право людини і громадянина на недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В умовах воєнного стану можливі наступні обмеження:

  1. Встановлення військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ.
  2. Проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду.

Отже:

  • право на проведення огляду службових приміщень і житла громадян надано уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил;
  • патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, надано право входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю осіб;
  • під час проведення огляду службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації.
  • аудіо- і відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян;
  • проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

При цьому, уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

  • врятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
  • безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
  • припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Звертаємо увагу, що конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/mFPQRWF

У чому виявляються особливості обробки запитів на доступ до персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

Запровадження з 24 лютого 2022 року Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану внесло певні юридичні корективи у процедури обробки запитів на доступ до персональних даних, як з боку самих суб’єктів персональних даних, так, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

Загальні умови оформлення та розгляду запитів на доступ до персональних даних, закріплені у ст. 1619 Закону України «Про захист персональних даних» (далі – Закон). Якщо зі змісту запиту слідує, що він спрямований на одержання конфіденційної публічної інформації про фізичну особу та адресований розпоряднику публічної інформації, при опрацюванні таких запитів також необхідно керуватися вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема ст. 7 та 19.

Рекомендації, якими слід керуватися при оформленні і поданні таких запитів:

  • Суб’єкт персональних даних може направляти запит на доступ до власних персональних даних до будь-якого суб’єкта владних повноважень, підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності, у якого на думку громадянина можуть перебувати в обробці його персональні дані. Зміна територіальної юрисдикції своєї діяльності, місця знаходження не вважаються підставами для відмови у розгляді такого запиту.
  • Запит може направлятися суб’єктом персональних даних як у простій письмовій, так, і в електронній формі з обов’язковим додержанням вимог, встановлених у ч. 4 ст. 16 Закону. Суб’єкт персональних даних має право вказати у запиті форму доступу до своїх персональних даних. Якщо така форма не визначена у самому запиті, відповідь на такий запит повинна надаватися у тій самій формі, що і сам запит.
  • Електронні запити повинні направлятися суб’єктом персональних даних з електронної пошти, яка дозволяє ідентифікувати запитувача та скріплюватися кваліфікованим електронно-цифровим підписом.
  • Не може встановлюватися плата за обробку запиту суб’єкта персональних даних щодо інформації про себе незалежно від адресата. Дія вказаного правила не поширюється на запити третіх осіб, за направлення і обробку яких володільці/розпорядники персональних даних можуть встановлювати певну плату з урахуванням вимог, передбачених нормами національного законодавства та виходячи з витрат, пов’язаних з обробкою цих запитів.
  • Уповноважена посадова особа володільця персональних даних, зобов’язана не пізніше 10 днів з дня надходження запиту на доступ до персональних даних повідомити запитувача проте, чи буде задоволений відповідний запит.
  • За загальним правилом строк задоволення запиту на доступ до персональних даних не повинен перевищувати 30 календарних днів. У випадку неможливості надати відповідь на запит протягом вказаного строку, він може бути подовжений, але небільше, ніж до 45 днів загалом.
  • Якщо на територія України, де офіційно зареєстрований володілець персональних даних, якому направлений запит утворено військову адміністрацію, такий запит може бути опрацьований вказаним суб’єктом владних повноважень за умови, що вин набув статусу володільця персональних даних, доступ до яких запитується.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/JFPmBgK

Яким вимогам повинно відповідати правомірне збирання персональних даних в період воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

З моменту запровадження в Україні з 24 лютого 2022 року Указом Президента правового режиму воєнного стану, засобами масової інформації повідомлялося про численні випадки незаконного збирання, накопичення та зберігання персональних даних різних категорій населення. Йдеться не лише про випадки незаконного заволодіння персональними даними у шахрайських цілях, але і з метою протиправного стеження за громадянами України, військовослужбовцями, волонтерами, публічними службовцями тощо.

В умовах воєнного стану процедури збирання персональних даних повинні відповідати таким вимогам:

  • Збиратися лише на підставі добровільної поінформованої згоди суб’єкта персональних даних, укладеного з ним правочину чи на інших підставах, визначених у ст. 11 Закону.
  • Збиратися лише з конкретною законною метою, про яку має бути повідомлений суб’єкт персональних даних до початку процедури збирання персональних даних.
  • Одержуватися лише з достовірних джерел, перед усім з документів, виданих на ім’я особи, чиї персональні дані збираються, офіційних публічних та приватних реєстрів.
  • Одержуватися не забороненими способами.
  • Персональні дані, які збираються мають бути точними, ненадмірними стосовно мети їхньої обробки.
  • Не використовуватися у подальшому для цілей протиправного втручання у приватне і сімейне життя особи, вчинення будь-яких правопорушень, отримання чи розповсюдження будь-якої інформації (крім офіційної) про військовослужбовців, волонтерів, посадових осіб військових адміністрацій, інших посадових осіб суб’єктів владних повноважень, чия діяльність спрямована на забезпечення життєдіяльності громадян, юридичних осіб, населених пунктів в період дії правового режиму воєнного стану.

Рекомендації щодо організації правомірного збирання персональних даних суб’єктами владних повноважень:

  • Збирання персональних даних повинне здійснювати суб’єктами владних повноважень на підставах, в межах їхніх повноважень і способами передбаченими законом.
    • Збирання персональних даних повинно здійснюватися з використанням автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем, реєстрів, баз даних з урахуванням повноважень щодо доступу посадових осіб конкретних органів державної влади та місцевого самоврядування.
    • Крім випадків, прямо передбачених законодавством України (здійснення негласних слідчих розшукових дій, затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, виконання інших кримінально-процесуальних заходів), суб’єкт владних повноважень повинен повідомляти суб’єкта персональних даних про склад та зміст зібраних персональних даних, права таких суб’єктів, визначені у ч. 2 ст. 8 Закону, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані.
    • Первинними джерелами, з яких повинні збиратися персональних даних є документи, видані на ім’я фізичних осіб.
    • Склад та види персональних даних, які можуть збиратися суб’єктами персональних даних повинні бути пропорційними та ненадмірними стосовно мети їхньої обробки.
    • Збирання персональних даних має здійснюватися з урахуванням вимог до технічного захисту інформації, забезпечення належного рівня кібербезпеки публічних реєстрів, баз даних, де передбачається обробка персональних даних.

Таким чином, в період дії режиму воєнного стану для забезпечення правомірного збирання персональних даних важливо щоб не лише громадяни, але і суб’єкти персональних даних дотримувалися передбачених законодавством вимог, які пред’являються до цих дій.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/IFPb3H6

На порядку денному асоціації питання діяльності під час воєнного стану

04 травня відбулися загальні збори членів Місцевої асоціації “Київська агломерація”.

Столична влада готова допомагати всім, чим може, щоб вирішити проблему нестачі якісної питної води в передмістях, надавати техніку, фахівців для відновлювальних робіт, щоби швидше повернути життя в територіальні громади біля столиці після російської агресії.

Про це йшлося на засіданні загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», в якому взяли участь 12 членів асоціації.

Говорили про питання, що потрібно вирішувати спільно, та для відновлення життя у звільнених від окупантів територіальних громадах Київщини.

«Сьогодні дуже важлива ефективна співпраця і взаємодопомога громад “Київської агломерації”. Готові, в межах своїх можливостей, допомагати й інші громади Київщини“», — підкреслив мер Києва, голова Асоціації міст України та асоціації “Київська агломерація” Віталій Кличко.

За його словами містам і селищам потрібна техніка і допомога у відновленні зруйнованої інфраструктури, житла, будівництва захисних споруд. Необхідно також налагодити транспортне пасажирське сполучення населених пунктів області зі столицею. Окремий виклик — це підготовка до наступного опалювального сезону.

«І вирішимо ми ці питання тільки спільно, злагодженими діями», — підкреслив Віталій Кличко.

Перша допомога — гуманітарна під час окупації, і у відновленні критичної інфраструктури — надходила від столиці. Це визнали присутні голови громад. Так, наприклад, нещодавно вдалося з’єднати водогони Ірпеня і Києва. І з кінця квітня вода в Ірпінь постачається зі столичних водопровідних станцій. Київ продовжує допомагати територіальним громадам області, які постраждали від варварства окупантів та зазнали найбільших руйнувань.

Голови громад-членів Асоціації «Київська агломерація» домовилися спільно вирішувати питання відновлення. Особлива увага буде приділятися логістиці, а саме пошуку системного вирішення питання транспортного сполучення. Зокрема, Асоціація звернеться до європейських фахівців, аби ті допомогли розробити та втілити ефективну логістичну транспортну систему агломерації. А також — реалізувати інші інфраструктурні проєкти.

«Київська агломерація» продовжить співпрацювати в цих напрямках і з Асоціацією міст України та Радою Європи, які вже не перший рік є надійними партнерами. А також шукатиме підтримки у нових партнерів, зокрема серед міст побратимів та міжнародних організацій.

Відбулася зустріч молоді «Yes we can!!!»

Асоціація “Київська агломерація” об’єднала молодь для пошуку відповідей на важливі питання: Як молоді наближати перемогу? Чим зайнятись і «куди себе діти»?

А допомагали у пошуку відповідей спікери Пасічник Богдан, голова молодіжної ради  м. Фастова, Дмитро Шинкарук, експерт з інформування та залучення населення шведсько-українського проєкту PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» та Олександр Лашко,координатор проєктів Асоціації міст України.  Модерувала захід виконавча директорка асоціації “Київська агломерація” Інна Скляр.

Серед учаників були представники та представниці Згурівської, Фастівської, Баришівської, Славутицької, Березанської, Володарської тергромад. Загалом зареєструвалося 45 представників.

Богдан Пасічник розповів про досвід молодіжної ради, про заходи і плани. Переглянути презентацію можна за посиланням.

Дмитро Шинкарук зосередив увагу на тому як може молодь може наближати перемогу на інформаційному фронті.

Олександр Лашко поділився практичними порадами як шукати позитив і на власному прикладі показав як це можна легко зробити.

Інна Скляр запросила всіх до співпраці і поділилася корисними посиланнями, які можуть стати в нагоді. Переглянути презентацію можна ТУТ

Учасники обмінювались питаннями і власним досвідом, і навіть помріяли про те, що в першу чергу варто зробити після перемоги.

Чи допускається обмеження прав суб’єктів персональних даних та обробка персональних даних без їхньої згоди в умовах дії правового режиму воєнного стану?

Разом із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», у п. 3 було передбачено можливість тимчасового встановлення обмеження права на невтручання у приватне і сімейне життя, включаючи права суб’єктів персональних даних.

Такі обмеження можуть встановлюватися виключно в законах України на період запровадження правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вказана конституційна норма закріпила виключний перелік підстав для обробки персональних даних без згоди особи з якою вони пов’язані.

Навіть в період запровадження правового режиму воєнного чи будь-якого іншого спеціального стану вказаний перелік підстав для обробки інформації про фізичну особу без її згоди не підлягає розширенню.

Детальніше за посиланням:https://cutt.ly/DFPc77Y