До Бучі прибули міський голова польського міста-побратима Пщини — Даріуш Скроболь, директор Сілезької спілки муніципалітетів і повітів Вітольд Магріш, а також депутат міської ради міста Бельсько-Бяла Щепан Войтасік. Пщина стала містом-побратимом Бучі у 2016-му році. Відтоді активно підтримує та допомагає Бучанській громаді. А Даріуш Скроболь одним із перших відвідав деокуповану Бучу у квітні 2022 — усього за два тижнів після звільнення міста.  

Польська делегація зустрілася з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком і відвідала Храм Апостола Андрія Первозваного. Гості оглянули фото-виставку, присвячену військовим злочинам росіян в Бучі. Також поклали квіти до розташованого на території церкви пам’ятного знаку — на місці братської могили, де в березні-2022 були поховані жорстоко вбиті росіянами цивільні бучанці.

Польська делегація  прибула не з порожніми руками – привезли гуманітарну допомогу для членів та партнерів асоціації «Київська агломерація»: Ірпінської, Макарівської та Бородянської територіальних громад.

Окрім цього Вітольд Магріш організовує побратимство польських міст з українськими. Зокрема, вже 4 міста Зброславіце, Опатув, Сєвер, Пільховіце виявили бажання знайти партнерів в Україні. Сподіваємось на швидке налагодження співробітництва та ефективну співпрацю.

Нагадаємо, що Бучанська міська рада є однією із засновниць Асоціації «Київська агломерація», Бучанський міський голова є членом правління і постійно шукає можливості для співробітництва територіальних громад як в межах асоціації так і з закордонними партнерами.

Гірську та Зазимську територіальні громади (члени асоціації “Київська агломерація”) відібрали для участі в конкурсній Програмі «Акселератор цифрової стійкості Громади 4.0» від Міжнародної організації SocialBoost за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та Програми «U-LEAD з Європою». 

Протягом наступних місяців громади проходитимуть акселераційну програму. Її основою стане методика дизайн-мислення, яка передбачає ітераційну розробку та тестування продуктів, орієнтованих на мешканців громад. Знаннями та досвідом ділитимуться українські спеціалісти з цифрової трансформації. Крім того, команди-учасники отримають наставників, які будуть давати професійні поради, надихати на розвиток і допомагати у розвитку.

Висвітлення проєктів учасників, ключових тез лекцій, ініціатив з диджиталізації публікуватиметься на сайті та фейсбук-сторінці програми.

‍Вітаємо Гірську та Зазимську територіальні громади та бажаємо отримати максимум від даної програми.

Запрошуємо представників територіальних громад від 6 до 18 років брати участь у конкурсі

Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки. Протягом 15 років у Конкурсі взяло участь понад 105 тисяч конкурсантів. Конкурс став найбільш масової громадською правопросвітницькою ініціативою України.

Організатори конкурсу запрошують учнів закладів загальної середньої освіти України віком до 18 років взяти учать XVІ Всеукраїнському конкурсі шкільних малюнків «МОЇ ПРАВА: разом до перемоги» з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Також до участі запрошуються неповнолітні, що перебувають у закладах виконання покарань.

В цьому році Конкурс направлений на привернення уваги до порушених правах українських дітей, що постраждали від російської широкомасштабної збройної агресії проти України.

Малюнки розглядатимуться за кількома номінаціями:

· молодша група. (Діти, віком від 6 до 10 років)

· середня група. (Діти, віком від 11 до 14 років)

· старша група. (Діти, віком від 15 до 18 років (станом на 01 червня 2023 року)

· спеціальна номінація «Слава українським Героям». Малюнок має відображати право на життя та його захист українськими героями – військовими, медиками, рятувальниками тощо.

· спеціальна номінація «24 лютого… Україна в боротьбі». Малюнок має відображати права дитини, порушені внаслідок російської широкомасштабної збройної агресії проти України, та/або участь дітей у відновленні цих порушених прав. Співорганізатором даної номінації виступає: Миколаївська обласна організація лідерів молодіжного самоврядування «Молодь – майбутнє нації».

· спеціальна номінація «Україна в кордонах 1991 року». До участі у даній номінації запрошується діти, що перебувають на тимчасово окупованій території України. З міркувань безпеки дитини та членів її сім’ї, при оголошені переможця у даній номінації Всеукраїнський організаційний комітет зобов’язується не оприлюднювати персональні дані дитини, а зазначити тільки область чи населений пункт.

· спеціальна номінація «Погляд української діаспори». До участі у даній номінації запрошуються діти, що проживають за межами України.

· спеціальна номінація «Захист прав дітей на Донеччині». До участі у даній номінації запрошується діти, що проживають на територіях зазначених областей, підконтрольних українській владі. Співорганізатором даної номінації виступають: ВПО Хаб Донецької області, Комунальний заклад «Донецький обласний центр соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», Молодіжний центр м. Курахове «380 volt».

· спеціальна номінація «Незламна нація». До участі у даній номінації запрошується діти, що постійно чи тимчасово проживають на території м. Києва. Співорганізатором даної номінації виступає: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

· спеціальна номінація «Україна – багатонаціональна держава». Тематика малюнку має відповідати назві даної номінації.

· спеціальна номінація «Соціальні права та свободи». Тематика малюнку має відповідати назві даної номінації.

Для участі у Конкурсі необхідно до 1 травня 2023 року надіслати конкурсну роботу (малюнок) разом з заявкою в електронному варіанті (у відсканованому форматі, JPEG), на електрону адресу uccplec@gmail.com (обов’язково зазначити в темі – «Мої права»).

До конкурсної роботи обов’язково подається заявка у довільній формі в форматі WORD (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, електронної адреси, місця проживання, контактної інформації законних представників, повної назви закладу загальної середньої освіти, назви номінації, назви конкурсної роботи). Будь-яке офіційне оформлення (засвідчення печаткою чи подання заявки на бланку навчального закладу) не вимагається. Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки.

Організатори Конкурсу: Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення разом з Українською молодіжною правничою асамблеєю, Благодійним фондом «Об’єднання світових культур», Українською асоціацією підтримки творчої молоді.

Контактні дані Всеукраїнського організаційного комітету – uccplec@gmail.com, https://www.facebook.com/UkrainianCoordinationCenter; голова організаційного комітету – Сошников Антон Олександрович, 0955031091.

Положення про Конкурс

Київська агломерація – одна з 7 потенційних агломерацій, визначених в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021- 2027 роки.

10 лютого 2023 року Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» презентувала результати соціологічного дослідження «Київська агломерація в контексті широкомасштабного російського вторгнення». Дослідження проводилось у листопаді 2022 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи у співпраці з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація». Його результати дозволяють не тільки оцінити тенденції розвитку ситуації у субрегіоні, але й порівняти їх із загальноукраїнськими та екстраполювати деякі тренди на розвиток агломерацій в Україні в цілому.

Ставлення до співпраці між громадами і перспектива розвитку агломерації

Ключовою зміною, яку фіксує дослідження у 2022 році у порівнянні з аналогічним дослідженням 2020 року, є зростання вдвоє підтримки ідеї співробітництва м. Київ та сусідніх громад з метою вирішення спільних проблем (з 45% до 95%). Причому ця тенденція стосується як мешканців та мешканок Києва (зростання з 44% до 96.5%), так і інших громад Київської агломерації (зростання з 48% до 90%).

Така тенденція підсилена загальним трендом до більшої згуртованості українського суспільства і вона відкриває вікно можливостей для розвитку агломерацій в Україні.

Інтенсивність зв’язків в агломерації

Одним з найбільш поширених показників наявності агломераційних зв’язків між громадами є інтенсивність маятникової міграції. Дані дослідження показали, що її інтенсивність у другій половині 2022 року практично не змінилась, незважаючи на умови воєнного часу столицю відвідують щонайменше один раз на тиждень 38% населення сусідніх громад (у 2020 році – 41%). При цьому, 17% опитаних роблять це кожного робочого дня (порівняно із 21% у 2020 році).

Пріоритети співпраці в агломерації

Широкомасштабне російське вторгнення визначило і новий набір пріоритетів співробітництва. Серед 6 сфер, які респонденти і респондентки називали найчастіше: відновлення зруйнованих житла, комунальних закладів та інфраструктури – 52.1%, вирішення завдань цивільної оборони і облаштування укриттів – 30.6%, посилення сил територіальної оборони – 24.8%.

В той самий час, незважаючи на те, що в дослідженнях по Львівській агломерації (2021) і Київській агломерації (2020, 2022) питання для визначення пріоритетів співпраці ставились дещо по різному, прослідковується загальний тренд пріоритезації наступних сфер співпраці:

• спільний економічний розвиток і створення робочих місць (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
• розвиток мережі доріг і громадського транспорту (всі три дослідження);
• медичне обслуговування, особливо вторинного рівня (всі три дослідження);
• екологія, зокрема очищення водойм і річок (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
• поводження з твердими побутовими відходами (Львівська агломерація 2021, дещо нижче в Київській агломерації 2020 і 2022).

Тенденції, характерні для Київської агломерації

Окрім наведених вище висновків, проведене опитування дозволяє відзначити низку тенденцій, характерних саме для цього субрегіону.

• Показники підтримки продовження децентралізації і реформи місцевого самоврядування і оцінки її ролі в спротиві російській агресії в Київській агломерації вищі (82%), ніж в цілому по Україні (76.5%). 51.7% населення Київської агломерації і 49.3% населення України вважають, що це сприяло посиленню можливостей спротиву.
• Рівень оптимізму мешканців і мешканок Київської агломерації щодо перспектив розвитку України і громад дуже високий та майже не відрізняється від аналогічних загальноукраїнських показників (85% в Київський агломерації і 88% в Україні оптимістично налаштовані щодо розвитку України і відповідно 77.8% та 78.5% – оптимізм щодо розвитку громад). В основі такого оптимізму сподівання на активність громади (34.8% в Київській агломерації та 25% в Україні) і міжнародну фінансову підтримку (34.6% в Київській агломерації та 21.5% в Україні).
• Міграційна ситуація в субрегіоні має виражену тенденцію до стабілізації. Хоча серед жителів і жительок Київської агломерації суттєво більш поширений досвід зміни місця проживання внаслідок російського вторгнення у порівнянні з загальноукраїнським (40.4% проти 22.6%), однак більшість з них (32% від усіх опитаних) вже повернулись додому. При цьому налаштованість на подальшу міграцію в субрегіоні на момент дослідження достатньо низька і навіть нижча, ніж в цілому по Україні: тільки 3,5% опитаних порівняно з 6% збираються переїжджати з поточного місця проживання.
• В Київській агломерації, як і в цілому по Україні, переважає позитивне ставлення до ВПО (73% в Київській агломерації та 72% в Україні), а самі ВПО навіть більш позитивно оцінюють ставлення приймаючих громад до себе (85.8% в Київській агломерації та 77.5% в Україні).

Загалом в рамках дослідження було проведено 801 інтерв’ю. З них 401 –  в м. Київ, 400 – в інших населених пунктах громад Київської агломерації. Статистична похибка вибірки – 3,9%. З результатами дослідження можна ознайомитись тут.

Звіт соціологічного дослідження презентував Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології. Соціолог також підкреслив, що ситуація із задоволенням різними аспектами життя в Україні під час війни є позитивною і немає негативної динаміки.

Для всіх нас є важливим відчувати настрій громади, ми повинні враховувати бажання людей і реалізовувати їх очікування, – сказав під час презентації Віталій КЛИЧКО, голова Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», Київський міський голова. Говорячи про Київську агломерацію, він зазначив, що громади регіону стали своєрідним щитом під час вторгнення, за що їм вдячні всі . «Ми залежні один від одного і маємо один одному допомагати. Місцеве самоврядування є фундаментом кожної демократичної країни», – наголосив Віталій КЛИЧКО.

Учасники і учасниці заходу обговорили результати дослідження.

Михайло НЕТЯЖУК, Фастівський міський голова, зокрема відзначив, що бойові дії на Київщині підкреслили необхідність бути разом. «Всі відчули – і столиця, і  інші громади Київщини, –  що тільки разом ми можемо вистояти і перемогти. Наша активність по створенню асоціації  «Київська агломерація» й те, що було зроблено до повномасштабного вторгнення, допомогло нам вистояти. І сьогодні люди хочуть, щоб Київ співпрацював з навколишніми громадами, і населення цих громад так само готове підтримувати проекти співпраці».

Своїм досвідом та думками також поділився Петро ПЕРЕВОЗНИК, Немішаївський селищний голова. «На майбутнє є бажання тільки поліпшувати і укріпляти партнерські відносини. Я думаю, що і надалі будуть спільні проекти, а наступні соціологічні опитування засвідчать високі рейтинги ідеї агломерації. Ми вже побачили, що це ефективний інструмент для місцевого самоврядування, акцентував голова громади».

«Війна демонструє, що добре демократичне врядування зараз як ніколи важливе в Україні та за її межами. Слід продовжувати сприяння процесам відновлення в Україні, посилення доброго демократичного врядування, стійкості громад і органів влади та загалом демократії, верховенства права та захисту прав людини. І ми – Рада Європи – продовжуватимемо робити все можливе, щоб підтримати Україну», –  зазначила наприкінці заходу Аліна ТАТАРЕНКО, керівниця Відділу демократичного врядування Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи.

Презентація Володимира ПАНІОТТО, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології

Відеозапис презентації.

ДОВІДКОВО. Переглянути результати опитування з тематики Київської агломерації у 2020 році можна тут.

Інформація з сайту Ради Європи (посилання)

“Школа місцевого самоврядування” пропонує онлайн – курс, метою якого є посилення можливостей представників місцевого самоврядування у громадах – громадських активістів, місцевих депутатів, працівників органів МС, у питаннях діяльності, компетенції, розвитку місцевого самоврядування у їх містах , селищах, громадах.
Курс складається з теоретичної та практичної частин, та має на меті, не тільки надання інформації нашим учасникам, але і отримання ними практичного досвіду та навичок.
Наші викладачі, фахівці та тренери, допоможуть знайти відповіді, або сформувати завдання для тих активних представників громадянського суспільства, хто готовий задавати питання та шукати рішення.
Чекаємо на вас 22 березня 2023 року за онлайн-партами у “Школі місцевого самоврядування”.
Посилання на розклад: .https://docs.google.com/…/1VNy2…/edit
Для участі у курсі потрібно заповнити анкету: https://docs.google.com/…/19yWBk2WegvfJGPUAMlOL4qF…/edit
Свої питання ви можете задати на електронну адресу: shkolams2017@gmail.com

З 45% до 95% зросла підтримка ідеї співробітництва Києва та сусідніх громад. Якими можуть бути ці спільні проєкти та чому це важливо особливо під час воєнного стану?

Інтервю виконавчої директорки асоціація «Київська агломерація» Інни Скляр Громадському радіо (матеріал з сайту за посиланням )

Мета дослідження

Інна Скляр: Перше дослідження було у 2020-му році. Основна ідея дослідження 2022-го року полягала у тому, щоб дослідити думки мешканців територіальних громад міста Києва і сусідніх громад, які розташовані у відстані від 30 до 60 км від столиці.

Проводилося дослідження шляхом телефонного обдзвону Київським міжнародним інститутом соціології. Мета була у тому, щоб побачити, наскільки суттєво або несуттєво змінилися думки населення стосовно того, як можуть співпрацювати між собою громади.

На жаль, через широкомасштабне вторгнення змінилися акценти, і у 2022-му році все більше питань стосувалося того, як ви бачите співпрацю під час війни. І дуже цікавий результат у порівнянні з 2020-м роком: з 45% до 95% зросла частка населення, яке підтримує саму ідею співробітництва. Дуже практичний кейс: територіальні громади навколо Києва зупиняли ворога, і ми бачимо, що завдяки зусиллям цих невеликих громад вдалося навесні вигнати ворога, тому в Києві не велися бої. За це мер Києва Віталій Клички вкотре подякував громадам.

Також ми говорили про ті кроки, які бачать мешканці основними й першочерговими в контексті відновлення. Вже сьогодні ми маємо бути готовими до того, щоб відновлювати територіальні громади і вже сьогодні напрацьовувати ефективні плани дій. Тому опитувані мешканці, у першу чергу, відзначають відбудову, але також акценти робляться на медичному забезпеченні.

Протягом 2023-го року ми спробуємо синхронізувати діяльність ряду громад для того, щоб спільними зусиллями долати ті виклики, які ставлять перед нами війна.

---

Читайте також: Вижити, щоб допомогти іншим: на Закарпатті відкрили хаб для громадських організацій-переселенців

---

Що саме можна посилити зараз у питаннях співпраці?

Інна Скляр: Зокрема, це питання реабілітації військових. Дуже багато ініціатив озвучувала Бориспільська міська рада, Гостомельська селищна рада, які вже готові працювати у цьому напрямку і об’єднувати зусилля. Звичайно, для однієї громади створити повноцінний реабілітаційний центр неможливо, але, об’єднавши зусилля, це зробити реально.

У питаннях відновлення слід розуміти, що ми відновлюємо. Адже можна піти за трендами і скрізь, як до війни, набудувати індустріальні парки. Наше завдання синхронізувати дії: якщо Буча вже побудувала такий парк, то немає сенсу зводити такий самий парк поруч.

Боярська громада пропонувала, щоб громади узгоджували між собою питання просторового планування, містобудування, щоб кожна громада розуміла, що будується у сусідній і підлаштовувалася під це.

Як себе показала децентралізація під час війни?

Інна Скляр: Сільські, селищні, міські голови отримали більше повноважень і вони могли швидше зреагувати на виклики війни, ніж це робить держава. Тому що держава має певний механізм, він складний. Доки вносяться зміни у законодавство, мери вже можуть діяти. Самоврядність — це класна штука, це про ефективність. Завдяки децентралізації ми отримали сильні громади з сильним мерами. За загальним правилом, всі повноваження зараз однакові — і у найменшій сільській ТГ, і у Київській ТГ. Всі мають однакові обов‘язки перед мешканцями й однакові вимоги до того, що має здійснювати місцеве самоврядування. Це допомогло втримати багато населених пунктів і відбудувати їх.

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Повну версію запису можна прослухати у доданому звуковому файлі за посиланням

Запрошуємо посадових осіб місцевого самоврядування взяти участь у вебінарі з дорадчої (партисипативної) демократії. Мета заходу ознайомити учасників з підходами дорадчої демократії в контексті спільної діяльності з інтеграції принципів відкритого врядування на місцевому рівні в Україні, також буде презентовано концепцією і практику дорадчої демократії в європейських країнах. Учасники ознайомляться з досвідом та прикладами муніципалітетів Європи у впровадженні моделей дорадчої демократії у своїх громадах.

Вебінар відбудеться в онлайн-форматі на платформі Zoom 2 березня 2023 року (10:00-12:30). Зацікавленихпросимо зареєстуватися до 18:00 28 лютого 2023 року за посиланням

Програма заходу та додаткові довідкові матеріали буду надіслані зареєстрованим учасникам напередодні вебінару.

Захід організовано Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи спільно з Асоціацією міст України

Департамент суспільних комунікацій КМДА презентував роботу громадських просторів VcentriHUB територіальним громадам Київщини. Про діяльність міських хабів приїхали дізнатися представники 5 громад – Фастівської, Коцюбинської, Білоцерківської, Бучанської та Гірської.

Учасники ознайомилися із виставкою «Київ – незламне серце Європи» на залізничному вокзалі столиці, яку підготував Департамент, а також відвідали VcentriHUB, які функціонують у трьох районах столиці.

«Ми завжди охоче ділимося досвідом та показуємо можливості й потенціал громадських просторів VcentriHUB. Це інструмент, який допомагає налагодити системний партнерський діалог «влада-громада», і попит від громадянського суспільства на проведення заходів у хабах яскраво це демонструє. Ми спеціально будували програму презентації так, щоб наші колеги могли побачити кожен із VcentriHUB, зрозуміти атмосферу, ознайомитися із технічними можливостями та напрямами заходів», – розповів директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк. 

Він підкреслив, що Департамент націлений на розвиток інформаційної, експертної та комунікаційної співпраці, аби розширювати мережу VcentriHUB як у столиці, так і за її межами. Адже громадські простори дають можливість краще реагувати на локальні ініціативи та швидко адаптуються до потреб сьогодення.

«Під час війни є дуже велика цікавість у муніципалітетів, як спілкуватися з громадянським суспільством. Зараз сільські, селищні, міські ради розуміють, що треба працювати разом із громадянським суспільством, треба систематизувати цю роботу і добре, що є партнер у вигляді Києва, який може поділитися досвідом, щось підказати, надати проєктні документи, виступити партнером. Сьогодні представники з 5 громад переймають досвід діяльності громадських просторів, а в майбутньому, я переконана, це будуть не тільки представники з Київщини, а й усієї України, адже запит є дуже великий», – зазначила виконавча директорка асоціації «Київська агломерація» Інна Скляр. 

Наразі VcentriHUB функціонують у трьох районах Києва – Шевченківському, Оболонському та Голосіївському. Перший із громадських просторів був відкритий у 2020 році, а третій, попри повномасштабну війну, – у серпні минулого року, із залученням меценатських коштів. За цей час у хабах було проведено майже 2,5 тисячі заходів, у яких взяли участь близько 73 тисяч осіб. Стежити за анонсами подій, які проходять у хабах, також можна у Telegram-каналі Центру комунікації:

10 лютого 2023 року під час засідання Асоціації «Київська агломерація» відбулась презентація звіту соціологічного дослідження «Думки і погляди жителів і жительок окремих громад Київської області та м. Києва про Київську агломерацію» в контексті широкомасштабного російського вторгнення».

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології за замовленням Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» та Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація».

Згідно з результатами дослідження, порівняно з 2020 роком, зросла підтримка ідеї співробітництва Києва та сусідніх громад, з 45% до 95%. При цьому 73% і 67% опитаних відповідно у Києві та інших громадах Київської агломерації вважають, що від такого співробітництва виграють усі.

«Дослідження показало, що мешканці розуміють, – саме місцеве самоврядування виступило основою супротиву України від початку повномаштабного вторгнення росії. Сильне самоврядування стало можливим завдяки реформі децентралізації. Тепер важливо не допустити згортання реформи, не зупинитися в розвитку місцевого самоврядування, яке є основою демократії» – зазначив під час заходу Голова Київської агломерації, мер Києва Віталій Кличко.

Він додав, що доволі очікуваним є результат, коли найбільше респондентів і респонденток – 52% – вважають першочерговою сферою для співробітництва відновлення зруйнованого житла, комунальних закладів та інфраструктури. І наголосив, що Київська міська рада зробила вже свій внесок – надавши фінансову підтримку на відбудову територіальних громад Київської області, які зазнали значних руйнувань.

Нагадаємо, що Київрада виділила зі столичного бюджету 235 млн грн для відбудови територіальних громад Київської області.

Соцдослідження показує і те, як мешканці громад оцінюють готовність реагувати на надзвичайні ситуації.

«Найкраще респонденти і респондентки Київської агломерації оцінили налагодженість системи інформування населення у громаді (90% вважають громаду готовою). Мені здається, що до війни у багатьох громадах взагалі питання оповіщення не стояло на порядку денному, а сьогодні є купа різноманітних меседжерів і додатків, які дозволяють оперативно отримувати актуальну і корисну інформацію. Виходить так, що війна допомогла нам цифровізуватися. Багато важливих і необхідних сервісів для комунікації з містянами запровадив під час війни і «Київ цифровий», – додав Голова Київської агломерації.

Також прокоментували результати дослідження Фастівський міський голова Михайло Нетяжук, Немішаївський селищний голова Петро Перевозник та Гірський сільський голова Роман Дмитрів.

Окрім традиційних питань у дослідженні окрема увага приділена питанням  функціонування місцевого самоврядування в умовах  широкомасштабного російського вторгнення, стану справ у громадах, міграції населення та внутрішньо переміщених осіб.

Варто відзначити, що результати соціологічного дослідження вже враховані у рішеннях Загальних Зборів асоціації “Київська агломерація”, зокрема, в основних напрямках діяльності Асоціації та плані діяльності Асоціації на 2023 рік.