Головна » Новини (Сторінка 14)
Категорія: Новини
Аналітика використання форм співробітництва

Експерти Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» було підготовлено Аналітичну записку щодо стану реалізації положень Закону України «Про співробітництво територіальних громад» в частині використання форм співробітництва.
За результатами проведеного аналізу, зокрема, встановлено що:
- до місцевих виборів, які відбулися 25.10.2020 року, укладено 620 договорів про співробітництво (1380 територіальних громад ). З дня набуття повноважень територіальними громадами після виборів у 2020 році станом на II квартал 2021 року було укладено 91 договір міжмуніципального співробітництва (169 територіальними громадами). На 31 серпня 2021 року до Реєстру договорів про співробітництво територіальних громад внесено 741 договір (цифра є динамічною);
- найбільш популярною формою співробітництва територіальних громад стала реалізація спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів (495 договорів, тобто 76,7% від загалу); спільне фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності – інфраструктурних об’єктів (108 договорів, 16,7 % від загалу);
- серед усіх форм співробітництва територіальних громад найбільша кількість договорів укладено у сфері надання адміністративних послуг (24,6%), ЖКГ та управління побутовими відходами (20,2%). Найменше – культура та туризм (3,7%) та соціальний захист населення (3,8%);
- серед реалізованих проектів, що визнано найбільш успішними, популярними стали реалізації спільних проєктів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів (34% від усіх визнаних успішних проектів) та спільне фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності – інфраструктурних об’єктів (14 %).
Київська агломерація долучилася до Форуму місцевих даних

30 листопада Асоціація міст України, спільнота OpenUp та програма «Прозорі міста/Transparent Cities» провели Форум місцевих даних. Відкриті дані місцевих розпорядників – це одночасно великий потенціал та суттєвий виклик, що хвилює як профільну спільноту, так і представників органів місцевого самоврядування. Говорили про досвід громад у питанні оприлюднення відкритих даних, спілкувались з експертами, обговорювали актуальні виклики, що потребують синхронізації зусиль та колаборації. На захід зареєструвалися 646 учасників.
Своїм досвідом з учасниками ділились:
Інна Скляр, виконавча директорка асоціації «Київська агломерація», експертка Асоціації міст України
Надія Бабинська, експертка з питань відкритих даних, доступу до публічної інформації, проектна менеджерка, координаторка спільноти OpenUp
Олена Огороднік, керівниця проограми «Прозорі міста/Transparent Cities» (Transparency International Ukraine)
Тетяна Авксентюк, начальник відділу з питань інформаційного забезпечення та по роботі із ЗМІ Фастівської міської ради
Юрій Колотницький, головний спеціаліст відділу економічного розвитку управління економіки Білоцерківської міської ради
Михайло Корнєєв, керівник експертної групи з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України.
Було багато питань і обговорень як в чаті, так і з підключенням з різних куточків України. Не на всі є відповіді, але точно зрозуміло, що потрібна система робота і зміни.
За результатами форуму збираються пропозиції для зверненя до Мінцифри. Все що необхідно – додати свої коментарі за посиланням
Якщо Ви не змогли долучитися до заходу, то переглянути запис можна ТУТ А за цим посиланням зібрано презентації від експертів.
Подія організована в рамках проекту RAPID, що реалізується за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, а також у партнерстві з Американськими Радами і програмою Open World Ukraine.
Громади можуть долучитися до аналізу ефективності закону про трансформацію ЦНАПів

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розпочав аналіз ефективності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» № 943-IX від 03.11.2020р.
Мета – дослідження ефективності й впливу на організацію та підвищення якості надання адміністративних послуг в умовах реформи децентралізації, а також заходів щодо розбудови мережі центрів надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування у зв’язку із ліквідацією таких центрів, утворених районними державними адміністраціями.
Дослідження проводиться за підтримки Вестмінстерської фундації за демократію.
За підсумками аналізу, у разі виявлення неефективності чи недостатньої ефективності запроваджених заходів, Комітет ініціюватиме внесення змін до законодавства щодо посилення підтримки територіальних громад в напрямку розбудови мережі центрів надання адміністративних послуг та підвищення якості надання адміністративних послуг мешканцям.
Для участі у дослідженні потрібно пройти анкетування, заповнивши до 15 січня 2022 року Google форму.
Більше інформації про дослідження на сайті Комітету.
Контакти для запитань: e-mail – andriypolyak2013@gmail.com телефон +380661736707
Ідею співробітництва тергромад в рамках агломерації підтримують на Київщині – ВІТАЛІЙ КЛИЧКО під час VI Форуму місцевого самоврядування

12 листопада відбувся другий день Форуму місцевого самоврядування. У панельній дискусії «Демократичне врядування і співробітництво громад в містах-метрополіях: практика розробки і застосування законодавства про міські агломерації в Україні та міжнародний досвід» взяли участь і представники асоціації “Київська агломерація”. Так, Віталій Кличко, Київський міський голова, голова асоціації “Київська агломерація” відзначив, що реформа децентралізації ще не завершилась. І варто рухатись далі. Визначити таку модель, де кожна територіальна громада відчуватиме себе повноправним учасником.
Він зауважив, що протягом цього року в рамках асоціації “Київська агломерація” відбулося 13 виїзних зустрічей із представниками територіальних громад. Проведено 6 заходів із тем: розвитку велоруху, покращення залізничного сполучення, залучення інвестицій і напрацювання ідей для міжмуніципального співробітництва. В результаті було зібрано проблемні питання від кожної ради – члена Асоціації. Напрацьовуються кроки до вирішення.

Наразі столиця розробляє Стратегію розвитку міста Києва до 2035 року. Окремий розділ у ній присвячений питанням Київської агломерації. І, що важливо, сьогодні й деякі інші територіальні громади також планують включати у свої Стратегії питання розвитку в межах агломерації.
«Завдяки підтримці Ради Європи було проведене соціологічне дослідження думки територіальних громад Київської області, в тому числі щодо питань агломерації. І ми маємо підтримку в питанні агломерації серед громад. Так, 44% мешканців Києва, 60% жителів населених пунктів до 30 км від столиці і 33% жителів населених пунктів понад 30 км підтримують ідею співробітництва громад Київської агломерації. Спільними зусиллями нам вдалося повернути на порядок денний питання створення агломерацій. Приклад тому – проведення засідання Комітету парламенту з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування в місті Буча, де відбувся круглий стіл «Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону». Участь у ньому взяли представники територіальних громад Київської області, народні депутати, представники Київської ОДА, експерти», – зауважив Віталій Кличко.
Серед питань, які мають вирішуватись агломерацією Віталій Кличко відмітив трудову міграцію, створення інфраструктури для оптимізації автосполучення, планування і розроблення містобудівної документації, вирішення питання поводження з побутовими відходами.

«Головне, щоб розроблений механізм дозволяв швидко приймати рішення, був зручним і ефективним для громад. І дуже важливе питання – фінансування. Діяльність агломерацій має бути забезпечена матеріально. Окрім грошей з місцевих бюджетів, це може бути і 5% ПДФО. Бо держава не може усунутися від стимулювання створення і розвитку агломерацій. Є гарні приклади розвитку агломерацій у Лондоні, у Парижі. Формат Київської агломерації може бути не менш вдалим. Ми маємо багато спільних викликів, які можемо подолати разом. І ми готові це робити! Місцеве самоврядування довело, що вміє співпрацювати і налаштоване таку співпрацю розвивати. Потрібно тільки законодавчо визначити правила для врядування у форматі агломерацій», – підкреслив Віталій Кличко.

Анатолій Федорук, Бучанський міський голова, член правління асоціації “Київська агломерація” зауважив, що Київський регіон має свої специфіку, адже мова йде про співпрацю зі столицею. Де факто вже є мя’ка співпраця, а до співпраці де-юре ще прагнемо. Якщо запитати у мешканців Бучанської тергромади, з ким у них більше спільного, з ким співпрацювати, то відповідь більшості буде саме про співпрацю з Києвом. Також Анатолій Федорук наголосив, що і в законі про столицю має бути передбачено питання співпраці з сусідніми територіями і взаємодії в рамках агломерації.
“Штучно, якимось нормативно-правовим актом створити агломерацію неможливо: або вона існує де-факто і її потрібно формалізувати у юридичній площині або вона ще визріває, якщо є для неї відповідні умови. Питання номер один це не надбудова чи форма, а те що, турбує люждей – просторове планування транспортна інфраструктура та інші проблеми і соціальні виклики, які стоять перед теритоіральними громадами. Головне, що ініціатива по створенню агломерацій має іти знизу, а не нав’язуватись згори” – відмітив Анатолій Федорук.
Під час обговорення також було проведено голосування – кожен міг перейти за посиланням і визначити сферу, яка має бути пріорітетом для співпраці в агломераціях – більшість у 38% за питанннями громадського транспорту та транспортної логістики.

Замість висновкув панельної дискусії можна переглянути наступну візуалізацію


Запис Форуму можна переглянути за ПОСИЛАННЯМ
11-12 листопада 2021 відбудеться VI ФОРУМ «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави»

Долучайтесь до головної платформи з обговорення децентралізації і реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади!
Коли: 11 листопада (09.30 – 16.00) та 12 листопада ц.р. (09.00 – 13.00)
Як: онлайн, для участі заповніть анкету учасника/-ці за посиланням
Форум складається з 5 панельних дискусій та 1 бліц сесії, йтиметься про:
- Зміни до Конституції в частині децентралізації та реформування місцевих державних адміністрацій.
- Асоціації органів місцевого самоврядування: принципи Європейської хартії місцевого самоврядування та законодавче регулювання в Україні.
- Міські агломерації.
- Розвиток гірських територій.
- Захист прав внутрішньо переміщених осіб.
Захід організовується Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Міністерством розвитку громад та територій України, Донецькою обласною державною адміністрацією, Луганською обласною державною адміністрацією, Львівською обласною державною адміністрацією за сприяння та підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрація в Україні».
Близько 50 спікерів і спікерок долучаться до Форуму у двох студіях – Київська (м. Київ) та Східна (м. Краматорськ) – та онлайн.
Цільова аудиторія Форуму: представники/-ці органів місцевого самоврядування та місцевих органів влади з усіх регіонів України.
Мови заходу: українська та англійська.
Лінк буде надіслано напередодні презентації зареєстрованим учасникам/-цям. Захід відбуватиметься онлайн (на платформі Zoom).
Бориспільська територіальна громада налагоджує співробітництво

19.10.2021 відбулося спільне засідання представників Бориспільської та суміжних (Гірської, Золочівської, Пристоличної) територіальних громад щодо співробітництва територіальних громад в рамках проєкту “Сприяння всебічному розвитку громад через аналітику, діалог та співпрацю” за угодою між АМУ та GIZ, за підтримки ULEAD з Європою.Фаза ІІ. Участь уобговоренні взяла і виконавча директорка асоціації “Київська агломерація” Інна Скляр. Обговорили етапи і порядок дій. Вже найближчим часом Бориспільська міська рада буде розглядати відповідні проєкти рішень на сесії та ініціює початок співробітництва з територіальними громадами.
Варто відмітити, що наразі в Київській області за даними Мінрегіону з дня набуття повноважень територіальними громадами після виборів у 2020 році і до вересня 2021 року лише 7 договорів співробітництва територіальних громад. Лідируючу ж позицію займає Харківська область де уже укладено 15 договорів. Загалом же по України 238 територіальних громад є учасиками співробітництва у 118 договорах.
Ознайомитись детальніше з Моніторингом Мінрегіону можна за посиланням
КОНКУРС МЕДІАТВОРЧОСТІ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ «МОЯ ШКОЛА — МЕДІАГРАМОТНА»

Академія української преси за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews, оголошують Конкурс медіатворчості для шкільних колективів «Моя школа — медіаграмотна». Конкурс відбувається у рамках реалізації проєкту «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я: методичний комплекс» https://medialiteracy.org.ua/abetka/.
Хто може взяти участь?
Вчителі, вчительські колективи, студенти педагогічних навчальних закладів, вчителі спільно з учнями з усіх регіонів України.
Мета конкурсу – медіатворчі проєкти вчителів та учнів з фокусом на стійкість до дезінформації в умовах пандемії, поширення їх досвіду щодо впровадження в освітній процес навчального закладу елементів медіаграмотності, використання розробок проєкту в освітній діяльності.
Можливі варіанти конкурсних робіт: стінгазети, постери, малюнки, фото, відео, презентації, тощо. Кожен учасник може надіслати не більше 3 робіт. Кількість учасників, які можуть взяти участь у конкурсі від одного закладу освіти, не обмежується.
Завдання конкурсу
- ознайомитися з методами маніпулювання думкою, способами розвінчання фейків та маніпуляцій, способами переконання аудиторії;
- удосконалити навички аналізу медійної наукової інформації;
- сформувати навички пошуку інформації в інтернеті, перевірки правдивості медійних наукових повідомлень, аналізу медійних повідомлень з огляду на їх цілі, техніку виконання, емоційний вплив, маніпулятивність та переконливість;
- засвоїти алгоритм аналізу наукового медіаповідомлення, заохотити до критичного мислення;
- ознайомитися з поняттям надійності наукових джерел, достовірності статистичних досліджень, коректною аргументацію та їх перевіркою;
- розвинути навички використання різних мов комунікації для поширення власних ідей.
Вимоги до конкурсних робіт
Конкурсна робота повинна містити:
- Дані автора (співавторів): ПІБ, місце та досвід роботи, контактні дані (контактний телефон та Е-mail).
- Основна частина – текстовий файл до 2 сторінок. У цій частині конкурсної роботи слід зазначити:
- назва конкурсної роботи;
- короткий опис (анотацію), в якому буде зазначена мета, актуальність, можливість практичного застосування, тощо;
- основні елементи роботи (стінгазета, постери, малюнки, фото, відео, презентації, тощо) мають бути включені до документу в форматі посилань.
- Посилання на використані джерела інформації (якщо є).
Куди направляти роботи?
Конкурсні роботи подаються до 17 жовтня 2021 року. Подати роботу можна заповнивши форму за посиланням
Роботи переможців будуть розміщені на порталі «Медіаосвіта та медіаграмотність», також вони будуть відзначені сертифікатами від МОН України та Академії української преси.
Контактна особа: Юлія Рицик, асистента проєктів Академії української преси, info@aup.com.ua, (067) 372-27-33
Навіщо Білій Церкві Київ, Києву Бровари, а Обухову нові партнери?
Асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» виповнюється два роки.
Урбанізація дедалі більше змінює світ. Ще кілька років тому рівень урбанізації населення планети становив 54,9%, а темпи зростання частки міського населення – 1,84% (оцінка тренду на 2015-2020 роки). Причім найбільше воно концентрується саме навколо головних планетарних міст тяжіння – потужних міських агломерацій.
Сьогодні третина населення Франції проживає в радіусі 100 кілометрів довкола столиці і вважає себе парижанами, принаймні жителями Великого Парижа. На величезні мегаполіси, густо населені агломерації перетворилися майже всі столиці європейських країн: Лондон, Берлін, Варшава, Брюссель, Рим, Лісабон, Стокгольм, Амстердам тощо.
Вочевидь це об’єктивний процес, тож державним інституціям, органам місцевого самоврядування доводиться вчитися управляти ним, створювати належні умови для співжиття, співпраці, спільних інтересів, налагодження комфорту для всіх. Ефективне управління призводить до економічного зростання країн, відповідної соціальної рівності, раціональнішого використання природніх і трудових ресурсів.

Берег лівий, берег правий…
Напряму зачіпають ці виклики сьогодення й українську столицю, розділену на дві частини однією з найбільших річок нашого континенту. Існує навіть такий вислів: «Столичні мости стомилися». Київ зусибіч істотно приростає новими районами щільної, переважно висотної забудови, він перевантажений транспортом, а міська інфраструктура непомірно переобтяжена через маятникову міграцію. Тому безвідкладний пошук сучасних ефективніших управлінських форм співпраці із сусідами – не забаганка, а об’єктивна реальність.
Схоже, довготривалі розмови про нагальність створення столичної агломерації вже перейшли в практичну площину. Законодавці працюють над розробкою правової бази майбутнього утворення, цю тематику передбачає законопроект №2637– про це на початку року йшлося на круглому столі, який організував Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у співпраці з асоціацією «Київська агломерація» за підтримки Ради Європи.
Принагідно згадаємо, що Рада Європи на запит української сторони три роки тому підготувала ґрунтовний аналітичний Звіт за результатами фахового огляду «Демократичне врядування в містах-метрополіях на прикладі Київського регіону». Сутність порад зводилася до одного: «Сідайте за один стіл і домовляйтеся, це вигідно всім!». Перше репрезентативне соціологічне опитування населення, що проживає в низці міст, селищ та сіл навколо Києва та в самій столиці, проведене на замовлення Ради Європи, засвідчило помітний інтерес тамтешніх жителів і жительок до ідеї створення столичної агломерації.
А на початку жовтня 2019-го громади Київщини та Київ започаткували власну асоціацію «Київська агломерація», маючи на меті ефективніше здійснювати свої повноваження, узгоджувати дії щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сприяти місцевому та регіональному розвитку.
Спершу членів асоціації було 19, затим, у зв’язку із децентралізацією та реформою територіальної організації влади кілька учасників приєдналися до інших громад, натомість своє членство офіційно підтвердили Ірпінська та Білоцерківська міські, Немішаївська селищна і Гірська сільська ради. Сьогодні асоціація об’єднує 18 громад.
Певна річ, кожен потенційний учасник ймовірного утворення бачить власну вигоду від співпраці. Приміром, Білоцерківська міськрада сподівається, що таке партнерство дасть можливість покращити культурні та соціальні послуги через кращий транспортний зв’язок. До речі, ці сподівання не безпідставні – вже сьогодні тут відкрито швидкісний маршрут і доїхати з Києва до Білої Церкви можна за 1 годину 10 хвилин. Це позитивно позначиться на збільшенні туристичного потоку зі столиці до унікального парку «Олександрія» та на Міжнародний симпозіум скульптури, який віднедавна тут проводять. На Олександрівському проспекті міста вже з’явилася алея оригінальних металевих скульптур, яку варто побачити.
Золочівська сільська територіальна громада з Бориспільщини, розташована поблизу унікальних дніпровських заплав, хотіла б налагодити сучасне автобусне сполучення зі столицею, щоб жителям і жителькам було зручніше їздити на роботу й вертатися ввечері додому. Водночас це, на думку місцевих управлінців, також сприятиме приїзду до них киян, які звикли у вихідні відпочивати на природі, а отже, сприятиме розвиткові туристичної інфраструктури прибережних територій.
Міська рада Обухова має економічну цікавість до створення майбутньої агломерації. Тут діють потужні підприємства, зокрема і з переробки твердих побутових відходів, які, на думку місцевої влади, можуть викликати інтерес у партнерів. Сподіваються вони і на культурні преференції від нової форми співпраці, зокрема плекають надію, що етнографічний міський фестиваль прихильників пісенної творчості Андрія Малишка «Мамин рушник» за умов агломерації перетвориться на міжнародний.
Фастів як потужний залізничний вузол має плани з покрашення пасажирських перевезень. Це, каже тамтешня влада, зможе істотно розвантажити автомобільні шляхи і зменшити затори на дорогах.

Крок за кроком
Свого часу під час презентації Звіту за результатами фахового огляду «Демократичне врядування в містах-метрополіях на прикладі Київського регіону» експерти Ради Європи зазначали, що досягнення домовленостей щодо майбутніх механізмів врядування в рамках метрополії у Київській області забезпечить кращу координацію просторового планування, економічний розвиток, забезпечить інвестиції не лише в житлове будівництво, а й в інфраструктуру на всій метрополійній території. І при цьому враховуватимуться можливості забезпечення демократії участі.
Називалися і конкретні втрати України від управлінської невизначеності щодо цього процесу. Європейські колеги також наголошували, що з економічних і політичних причин це питання набуває загальнонаціонального масштабу, яке стосується не лише місцевого самоврядування. Тому центральна влада країни має брати участь у сприянні та формуванні належних рамкових умов для підтримки розв’язання існуючих проблем.
З цим погодилися і народні депутати України з профільного парламентського Комітету. Уважно вислухавши учасників і учасниць круглого столу в місті Буча, про який ми згадували вище, аргументи членів асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», думки експертів вони погодилися з пропозицією відкликати законопроект № 2637 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад».
Асоціація органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», за словами її виконавчої директорки Інни Скляр, продовжує свою діяльність. Протягом вересня асоціація на вимогу і за потребою органів місцевого самоврядування ініціювала низку заходів. Так, у Гостомельській громаді у форматі круглого столу обговорювали можливості для співробітництва: державно-приватне партнерство, форми співробітництва, передбачені Законом України «Про співробітництво територіальних громад», інші можливості співпраці з інвесторами, пошук грантів. Також дискутували щодо внесення змін до законодавства для створення кращих умов співробітництва громад.
Під час зібрання говорили про потребу внесення змін до чинного законодавства, які б розширили такі можливості. У Броварах йшлося про виклики і перспективи територіальних громад, що входять до асоціації, у зв’язку із будівництвом Великої Київської окружної дороги. Броварська міськрада пропонує реалізувати ідею спільного залучення інвесторів. Наступним місцем зустрічі стане Обухів. Там топовою темою буде обмін досвідом співпраці місцевої влади і бізнесу в сфері переробки побутових відходів.
Контакти, співпраця, пошук компромісів, гуртування довкола справ, які мають взаємний інтерес, – це інструменти, якими в сучасному світі розв’язують великі і малі проблеми. За умов економічної конкуренції, яка дедалі загострюється, разючішим стає саме регіональний її аспект, він помітно впливає на міграційні процеси, відтік трудових ресурсів, передусім молоді, призводить до зміни усталених пріоритетів у науці та освіті на свою користь.
Такими «центрами тяжіння» останніми роками стали метрополії найближчих сусідів України: Бухарест, Варшава, Прага, Стамбул, які, за сприяння центральної влади, удосконалюють управління на своїх територіях, впроваджують ефективні сучасні стратегії і проекти економічного зростання. Бо той, хто зупиниться в своєму розвиткові, ризикує залишитися на узбіччі.
Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка
Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»
Стартував Всеукраїнський конкурс “Неймовірні села України. Сталий розвиток”

Онлайн-видання AgroPortal.ua у партнерстві з Посольством Королівства Нідерландів в Україні оголошує про старт прийому заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України. Сталий розвиток».
Етапи проведення конкурсу
1 жовтня 2021 р. — 31 березня 2022 р. — прийом заявок
1-14 квітня 2022 р. — відбір 10-ти найкращих заявок (редакція AgroPortal.ua обирає 10-ку кращих заявок за допомогою оцінювальної шкали, де певним питанням заявки присвоєно певну кількість балів, див. Анкета села-претендента Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України. Сталий розвиток»).
15 квітня — 30 червня 2022 р. — на сайті AgroPortal.ua відбуватиметься онлайн-голосування (з 10-ти сіл обирається 5-ка фіналістів).
Липень-серпень 2022 р. — проведення для 5-ти громад-фіналістів ГО «Інститут партнерства та сталого розвитку» серії тренінгів і лекцій для забезпечення ефективної підготовки до захисту проєктів.
Липень-серпень 2022 р. — «Неймовірний сільський автопробіг» (за сприятливої епідеміологічної ситуації), в рамках якого видання AgroPortal.ua познайомиться із селами-фіналістами конкурсу).
Вересень 2022 р. — визначення та нагородження переможців (формат залежатиме від епідеміологічної ситуації в Україні).
Вимоги до села-претендента на участь у конкурсі
Заповнити анкету села-претендента Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України. Сталий розвиток».
Надіслати на пошту agroportal.ua@gmail.com 5 фото села у гарній якості та 5 фото, які візуалізують поданий на конкурс проєкт, вказавши в темі листа назву села та область.
Примітка. Організатори залишають за собою право не інформувати тих учасників, які не пройдуть І етап конкурсного відбору.
Призовий фонд
Село-переможець Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України. Сталий розвиток» отримає 100 тис. грн на реалізацію проєкту від головного партнера — Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Примітка. Під призом мається на увазі сертифікат на певну суму з подальшою закупівлею для села організаторами необхідного інвентарю для реалізації проєкту. Сума вказана без урахування податків та зборів.
Контактні особи
- Панасюк Іванна, координатор Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України. Сталий розвиток». Тел.: (063) 223 13 91; e-mail: agroportal.ua@gmail.com
- Помянська Наталія, координатор Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України. Сталий розвиток». Тел.: (098) 271 89 69; e-mail: agroportal.ua@gmail.com








