Наша мета – об’єднання зусиль місцевих рад для розв’язання спільних проблем територіальних громад, захисту їх прав та інтересів, а також створення умов для соціально-економічного розвитку населених пунктів та ефективного здійснення повноважень місцевого самоврядування.
Київська агломерація – одна з 7 потенційних агломерацій, визначених в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021- 2027 роки.
10 лютого 2023 року Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» презентувала результати соціологічного дослідження «Київська агломерація в контексті широкомасштабного російського вторгнення». Дослідження проводилось у листопаді 2022 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи у співпраці з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація». Його результати дозволяють не тільки оцінити тенденції розвитку ситуації у субрегіоні, але й порівняти їх із загальноукраїнськими та екстраполювати деякі тренди на розвиток агломерацій в Україні в цілому.
Ставлення до співпраці між громадами і перспектива розвитку агломерації
Ключовою зміною, яку фіксує дослідження у 2022 році у порівнянні з аналогічним дослідженням 2020 року, є зростання вдвоє підтримки ідеї співробітництва м. Київ та сусідніх громад з метою вирішення спільних проблем (з 45% до 95%). Причому ця тенденція стосується як мешканців та мешканок Києва (зростання з 44% до 96.5%), так і інших громад Київської агломерації (зростання з 48% до 90%).
Така тенденція підсилена загальним трендом до більшої згуртованості українського суспільства і вона відкриває вікно можливостей для розвитку агломерацій в Україні.
Інтенсивність зв’язків в агломерації
Одним з найбільш поширених показників наявності агломераційних зв’язків між громадами є інтенсивність маятникової міграції. Дані дослідження показали, що її інтенсивність у другій половині 2022 року практично не змінилась, незважаючи на умови воєнного часу столицю відвідують щонайменше один раз на тиждень 38% населення сусідніх громад (у 2020 році – 41%). При цьому, 17% опитаних роблять це кожного робочого дня (порівняно із 21% у 2020 році).
Пріоритети співпраці в агломерації
Широкомасштабне російське вторгнення визначило і новий набір пріоритетів співробітництва. Серед 6 сфер, які респонденти і респондентки називали найчастіше: відновлення зруйнованих житла, комунальних закладів та інфраструктури – 52.1%, вирішення завдань цивільної оборони і облаштування укриттів – 30.6%, посилення сил територіальної оборони – 24.8%.
В той самий час, незважаючи на те, що в дослідженнях по Львівській агломерації (2021) і Київській агломерації (2020, 2022) питання для визначення пріоритетів співпраці ставились дещо по різному, прослідковується загальний тренд пріоритезації наступних сфер співпраці:
спільний економічний розвиток і створення робочих місць (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
розвиток мережі доріг і громадського транспорту (всі три дослідження);
медичне обслуговування, особливо вторинного рівня (всі три дослідження);
екологія, зокрема очищення водойм і річок (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
поводження з твердими побутовими відходами (Львівська агломерація 2021, дещо нижче в Київській агломерації 2020 і 2022).
Тенденції, характерні для Київської агломерації
Окрім наведених вище висновків, проведене опитування дозволяє відзначити низку тенденцій, характерних саме для цього субрегіону.
Показники підтримки продовження децентралізації і реформи місцевого самоврядування і оцінки її ролі в спротиві російській агресії в Київській агломерації вищі (82%), ніж в цілому по Україні (76.5%). 51.7% населення Київської агломерації і 49.3% населення України вважають, що це сприяло посиленню можливостей спротиву.
Рівень оптимізму мешканців і мешканок Київської агломерації щодо перспектив розвитку України і громад дуже високий та майже не відрізняється від аналогічних загальноукраїнських показників (85% в Київський агломерації і 88% в Україні оптимістично налаштовані щодо розвитку України і відповідно 77.8% та 78.5% – оптимізм щодо розвитку громад). В основі такого оптимізму сподівання на активність громади (34.8% в Київській агломерації та 25% в Україні) і міжнародну фінансову підтримку (34.6% в Київській агломерації та 21.5% в Україні).
Міграційна ситуація в субрегіоні має виражену тенденцію до стабілізації. Хоча серед жителів і жительок Київської агломерації суттєво більш поширений досвід зміни місця проживання внаслідок російського вторгнення у порівнянні з загальноукраїнським (40.4% проти 22.6%), однак більшість з них (32% від усіх опитаних) вже повернулись додому. При цьому налаштованість на подальшу міграцію в субрегіоні на момент дослідження достатньо низька і навіть нижча, ніж в цілому по Україні: тільки 3,5% опитаних порівняно з 6% збираються переїжджати з поточного місця проживання.
В Київській агломерації, як і в цілому по Україні, переважає позитивне ставлення до ВПО (73% в Київській агломерації та 72% в Україні), а самі ВПО навіть більш позитивно оцінюють ставлення приймаючих громад до себе (85.8% в Київській агломерації та 77.5% в Україні).
Загалом в рамках дослідження було проведено 801 інтерв’ю. З них 401 – в м. Київ, 400 – в інших населених пунктах громад Київської агломерації. Статистична похибка вибірки – 3,9%. З результатами дослідження можна ознайомитись тут.
Звіт соціологічного дослідження презентував Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології. Соціолог також підкреслив, що ситуація із задоволенням різними аспектами життя в Україні під час війни є позитивною і немає негативної динаміки.
Для всіх нас є важливим відчувати настрій громади, ми повинні враховувати бажання людей і реалізовувати їх очікування, – сказав під час презентації Віталій КЛИЧКО, голова Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», Київський міський голова. Говорячи про Київську агломерацію, він зазначив, що громади регіону стали своєрідним щитом під час вторгнення, за що їм вдячні всі . «Ми залежні один від одного і маємо один одному допомагати. Місцеве самоврядування є фундаментом кожної демократичної країни», – наголосив Віталій КЛИЧКО.
Учасники і учасниці заходу обговорили результати дослідження.
Михайло НЕТЯЖУК, Фастівський міський голова, зокрема відзначив, що бойові дії на Київщині підкреслили необхідність бути разом. «Всі відчули – і столиця, і інші громади Київщини, – що тільки разом ми можемо вистояти і перемогти. Наша активність по створенню асоціації «Київська агломерація» й те, що було зроблено до повномасштабного вторгнення, допомогло нам вистояти. І сьогодні люди хочуть, щоб Київ співпрацював з навколишніми громадами, і населення цих громад так само готове підтримувати проекти співпраці».
Своїм досвідом та думками також поділився Петро ПЕРЕВОЗНИК, Немішаївський селищний голова. «На майбутнє є бажання тільки поліпшувати і укріпляти партнерські відносини. Я думаю, що і надалі будуть спільні проекти, а наступні соціологічні опитування засвідчать високі рейтинги ідеї агломерації. Ми вже побачили, що це ефективний інструмент для місцевого самоврядування, акцентував голова громади».
«Війна демонструє, що добре демократичне врядування зараз як ніколи важливе в Україні та за її межами. Слід продовжувати сприяння процесам відновлення в Україні, посилення доброго демократичного врядування, стійкості громад і органів влади та загалом демократії, верховенства права та захисту прав людини. І ми – Рада Європи – продовжуватимемо робити все можливе, щоб підтримати Україну», – зазначила наприкінці заходу Аліна ТАТАРЕНКО, керівниця Відділу демократичного врядування Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи.
ПрезентаціяВолодимира ПАНІОТТО, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології
“Школа місцевого самоврядування” пропонує онлайн – курс, метою якого є посилення можливостей представників місцевого самоврядування у громадах – громадських активістів, місцевих депутатів, працівників органів МС, у питаннях діяльності, компетенції, розвитку місцевого самоврядування у їх містах , селищах, громадах. Курс складається з теоретичної та практичної частин, та має на меті, не тільки надання інформації нашим учасникам, але і отримання ними практичного досвіду та навичок. Наші викладачі, фахівці та тренери, допоможуть знайти відповіді, або сформувати завдання для тих активних представників громадянського суспільства, хто готовий задавати питання та шукати рішення. Чекаємо на вас 22 березня 2023 року за онлайн-партами у “Школі місцевого самоврядування”. Посилання на розклад: .https://docs.google.com/…/1VNy2…/edit Для участі у курсі потрібно заповнити анкету: https://docs.google.com/…/19yWBk2WegvfJGPUAMlOL4qF…/edit Свої питання ви можете задати на електронну адресу: shkolams2017@gmail.com
З 45% до 95% зросла підтримка ідеї співробітництва Києва та сусідніх громад. Якими можуть бути ці спільні проєкти та чому це важливо особливо під час воєнного стану?
Інтервю виконавчої директорки асоціація «Київська агломерація» Інни Скляр Громадському радіо (матеріал з сайту за посиланням )
Мета дослідження
Інна Скляр: Перше дослідження було у 2020-му році. Основна ідея дослідження 2022-го року полягала у тому, щоб дослідити думки мешканців територіальних громад міста Києва і сусідніх громад, які розташовані у відстані від 30 до 60 км від столиці.
Проводилося дослідження шляхом телефонного обдзвону Київським міжнародним інститутом соціології. Мета була у тому, щоб побачити, наскільки суттєво або несуттєво змінилися думки населення стосовно того, як можуть співпрацювати між собою громади.
На жаль, через широкомасштабне вторгнення змінилися акценти, і у 2022-му році все більше питань стосувалося того, як ви бачите співпрацю під час війни. І дуже цікавий результат у порівнянні з 2020-м роком: з 45% до 95% зросла частка населення, яке підтримує саму ідею співробітництва. Дуже практичний кейс: територіальні громади навколо Києва зупиняли ворога, і ми бачимо, що завдяки зусиллям цих невеликих громад вдалося навесні вигнати ворога, тому в Києві не велися бої. За це мер Києва Віталій Клички вкотре подякував громадам.
Також ми говорили про ті кроки, які бачать мешканці основними й першочерговими в контексті відновлення. Вже сьогодні ми маємо бути готовими до того, щоб відновлювати територіальні громади і вже сьогодні напрацьовувати ефективні плани дій. Тому опитувані мешканці, у першу чергу, відзначають відбудову, але також акценти робляться на медичному забезпеченні.
Протягом 2023-го року ми спробуємо синхронізувати діяльність ряду громад для того, щоб спільними зусиллями долати ті виклики, які ставлять перед нами війна.
Що саме можна посилити зараз у питаннях співпраці?
Інна Скляр: Зокрема, це питання реабілітації військових. Дуже багато ініціатив озвучувала Бориспільська міська рада, Гостомельська селищна рада, які вже готові працювати у цьому напрямку і об’єднувати зусилля. Звичайно, для однієї громади створити повноцінний реабілітаційний центр неможливо, але, об’єднавши зусилля, це зробити реально.
У питаннях відновлення слід розуміти, що ми відновлюємо. Адже можна піти за трендами і скрізь, як до війни, набудувати індустріальні парки. Наше завдання синхронізувати дії: якщо Буча вже побудувала такий парк, то немає сенсу зводити такий самий парк поруч.
Боярська громада пропонувала, щоб громади узгоджували між собою питання просторового планування, містобудування, щоб кожна громада розуміла, що будується у сусідній і підлаштовувалася під це.
Як себе показала децентралізація під час війни?
Інна Скляр: Сільські, селищні, міські голови отримали більше повноважень і вони могли швидше зреагувати на виклики війни, ніж це робить держава. Тому що держава має певний механізм, він складний. Доки вносяться зміни у законодавство, мери вже можуть діяти. Самоврядність — це класна штука, це про ефективність. Завдяки децентралізації ми отримали сильні громади з сильним мерами. За загальним правилом, всі повноваження зараз однакові — і у найменшій сільській ТГ, і у Київській ТГ. Всі мають однакові обов‘язки перед мешканцями й однакові вимоги до того, що має здійснювати місцеве самоврядування. Це допомогло втримати багато населених пунктів і відбудувати їх.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повну версію запису можна прослухати у доданому звуковому файлі за посиланням
Запрошуємо посадових осіб місцевого самоврядування взяти участь у вебінарі з дорадчої (партисипативної) демократії. Мета заходу ознайомити учасників з підходами дорадчої демократії в контексті спільної діяльності з інтеграції принципів відкритого врядування на місцевому рівні в Україні, також буде презентовано концепцією і практику дорадчої демократії в європейських країнах. Учасники ознайомляться з досвідом та прикладами муніципалітетів Європи у впровадженні моделей дорадчої демократії у своїх громадах.
Вебінар відбудеться в онлайн-форматі на платформі Zoom 2 березня 2023 року (10:00-12:30). Зацікавленихпросимо зареєстуватися до 18:00 28 лютого 2023 року за посиланням
Програма заходу та додаткові довідкові матеріали буду надіслані зареєстрованим учасникам напередодні вебінару.
Захід організовано Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи спільно з Асоціацією міст України
Департамент суспільних комунікацій КМДА презентував роботу громадських просторів VcentriHUB територіальним громадам Київщини. Про діяльність міських хабів приїхали дізнатися представники 5 громад – Фастівської, Коцюбинської, Білоцерківської, Бучанської та Гірської.
Учасники ознайомилися із виставкою «Київ – незламне серце Європи» на залізничному вокзалі столиці, яку підготував Департамент, а також відвідали VcentriHUB, які функціонують у трьох районах столиці.
«Ми завжди охоче ділимося досвідом та показуємо можливості й потенціал громадських просторів VcentriHUB. Це інструмент, який допомагає налагодити системний партнерський діалог «влада-громада», і попит від громадянського суспільства на проведення заходів у хабах яскраво це демонструє. Ми спеціально будували програму презентації так, щоб наші колеги могли побачити кожен із VcentriHUB, зрозуміти атмосферу, ознайомитися із технічними можливостями та напрямами заходів», – розповів директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк.
Він підкреслив, що Департамент націлений на розвиток інформаційної, експертної та комунікаційної співпраці, аби розширювати мережу VcentriHUB як у столиці, так і за її межами. Адже громадські простори дають можливість краще реагувати на локальні ініціативи та швидко адаптуються до потреб сьогодення.
«Під час війни є дуже велика цікавість у муніципалітетів, як спілкуватися з громадянським суспільством. Зараз сільські, селищні, міські ради розуміють, що треба працювати разом із громадянським суспільством, треба систематизувати цю роботу і добре, що є партнер у вигляді Києва, який може поділитися досвідом, щось підказати, надати проєктні документи, виступити партнером. Сьогодні представники з 5 громад переймають досвід діяльності громадських просторів, а в майбутньому, я переконана, це будуть не тільки представники з Київщини, а й усієї України, адже запит є дуже великий», – зазначила виконавча директорка асоціації «Київська агломерація» Інна Скляр.
Наразі VcentriHUB функціонують у трьох районах Києва – Шевченківському, Оболонському та Голосіївському. Перший із громадських просторів був відкритий у 2020 році, а третій, попри повномасштабну війну, – у серпні минулого року, із залученням меценатських коштів. За цей час у хабах було проведено майже 2,5 тисячі заходів, у яких взяли участь близько 73 тисяч осіб. Стежити за анонсами подій, які проходять у хабах, також можна у Telegram-каналі Центру комунікації:
10 лютого 2023 року під час засідання Асоціації «Київська агломерація» відбулась презентація звіту соціологічного дослідження «Думки і погляди жителів і жительок окремих громад Київської області та м. Києва про Київську агломерацію» в контексті широкомасштабного російського вторгнення».
Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології за замовленням Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» та Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація».
Згідно з результатами дослідження, порівняно з 2020 роком, зросла підтримка ідеї співробітництва Києва та сусідніх громад, з 45% до 95%. При цьому 73% і 67% опитаних відповідно у Києві та інших громадах Київської агломерації вважають, що від такого співробітництва виграють усі.
«Дослідження показало, що мешканці розуміють, – саме місцеве самоврядування виступило основою супротиву України від початку повномаштабного вторгнення росії. Сильне самоврядування стало можливим завдяки реформі децентралізації. Тепер важливо не допустити згортання реформи, не зупинитися в розвитку місцевого самоврядування, яке є основою демократії» – зазначив під час заходу Голова Київської агломерації, мер Києва Віталій Кличко.
Він додав, що доволі очікуваним є результат, коли найбільше респондентів і респонденток – 52% – вважають першочерговою сферою для співробітництва відновлення зруйнованого житла, комунальних закладів та інфраструктури. І наголосив, що Київська міська рада зробила вже свій внесок – надавши фінансову підтримку на відбудову територіальних громад Київської області, які зазнали значних руйнувань.
Нагадаємо, що Київрада виділила зі столичного бюджету 235 млн грн для відбудови територіальних громад Київської області.
Соцдослідження показує і те, як мешканці громад оцінюють готовність реагувати на надзвичайні ситуації.
«Найкраще респонденти і респондентки Київської агломерації оцінили налагодженість системи інформування населення у громаді (90% вважають громаду готовою). Мені здається, що до війни у багатьох громадах взагалі питання оповіщення не стояло на порядку денному, а сьогодні є купа різноманітних меседжерів і додатків, які дозволяють оперативно отримувати актуальну і корисну інформацію. Виходить так, що війна допомогла нам цифровізуватися. Багато важливих і необхідних сервісів для комунікації з містянами запровадив під час війни і «Київ цифровий», – додав Голова Київської агломерації.
Також прокоментували результати дослідження Фастівський міський голова Михайло Нетяжук, Немішаївський селищний голова Петро Перевозник та Гірський сільський голова Роман Дмитрів.
Окрім традиційних питань у дослідженні окрема увага приділена питанням функціонування місцевого самоврядування в умовах широкомасштабного російського вторгнення, стану справ у громадах, міграції населення та внутрішньо переміщених осіб.
Варто відзначити, що результати соціологічного дослідження вже враховані у рішеннях Загальних Зборів асоціації “Київська агломерація”, зокрема, в основних напрямках діяльності Асоціації та плані діяльності Асоціації на 2023 рік.
Фастівський міський голова Михайло Нетяжук зареєстрував петицію на сайті Президента України “Відновити роботу Фастівського хлібокомбінату та не допустити зупинку Сквирського хлібзаводу. Внести зміни до законодавства щодо визначення порядку дій органів влади з метою недопущення зупинки об’єктів критичної інфраструктури приватної форми власності”.
Виконавча директорака Асоціації “Київська агломерація” Інна Скляр взяла участь у Форумі “Молодіжна політика. Відновлення”, який відбувся 04 лютого в м. Буча.
Це був захід спрямований на посилення можливостей молоді постраждалої громади та покращення комунікації серед молодіжного середовища, влади, лідерів громадської думки, місцевих, загальнодержавних та міжнародних організацій.
Серед учасників представники : Міністерства молоді та спорту, КОВА, Бучанської міської ради, Асоціації міст України, Асоції “Київська агломерація”, Української Асоціації Молодіжних Рад, Київської обласної молодіжної ради, Дія Бізнес Буча, ГО «Я-Бучанець», Пластового Вишкільного Центру, Rada Hub, Українського Гуманітарного Інституту, Шкільного самоврядування Бучанської громади.
Перша панель – Відновлення молодіжної політики шляхом співпраці влади та молоді
Панель 2 – Відновлення молодіжної політики шляхом посилення економічних можливостей (молодіжне підприємництво, працевлаштування, соц-економічні виклики, соціальні гарантії молоді)
Панель 3 – ВМП шляхом взаємодії громадськості,( міжнародна співпраця, співпраця всередині країни, співпраця всередині громади, волонтерство)
Основна мета заходу: вивчити досвід один одного, знайомство обмін контактами, формування робочих кейсів, налагодження зовнішніх комунікацій(Для Бучі)і зав’язків на локальному рівні (для УАМР)
У своєму виступі Інна Скляр наголосила на важливості співпраці між владою та молоддю. Особливо після того як всі разом стали на захист своєї громади і пліч о пліч виборюємо перемогу. Також наголосила на тих можливостях, які сьогодні має молодь. Зокрема щодо подачі пропозицій до Національного плану дій з відкритого врядування. Строк до 28 лютого. Окрім цього анонсувала старт Програми підтримки територіальних громад “Робота з екологічними даними громади: створення, моніторинг, аналітика, інформування”. Метою програми є посилення екологічної безпеки громад під час війни та підвищення екосвідомості членів громади. В рамках Програми підтримки передбачено онлайн – навчання для профільних представників органів місцевого самоврядування та представників громадськості. Також програмою передбачені консультації експертів з питань відкритих даних та аналітики, впровадження IT- інструментів у сфері довкілля, особливості участі в процедурах оцінки впливу на довкілля тощо. Детальніше у програмі. А ті, хто успішно пройде усі навчальні програми отримає для своєї громади 2 станції моніторингу якості повітря SaveEcoSensor 3.0 та інформер для головного сайту громади.
Дуже важливо у спілкуванні молодь – громада знати хто за що відповідає і звертаись в межах повноважень та компетецій. І не забувати, що від такого партнерства виграють всі.
Форум відбувся в рамках проєкту “Посилення спроможностей молодих лідерів та молодіжних організацій для значимої громадської участі”, який співфінсується програмою Еразмус+ Європейського союзу.
Секретаріат Кабінету Міністрів України продовжує роботу над створенням шостого національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
Протягом 2022 року, зокрема під час Тижня Відкритого Уряду, Департамент інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів спільно з партнерами провів попередні обговорення можливих напрямків плану дій. Також були враховані рекомендації Координаційної ради з питань впровадження Ініціативи в Україні та Механізму незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд».
За результатами очікується, що новий план дій міститиме актуальні завдання, пов’язані, насамперед, із:
громадською участю, у тому числі залученням молоді;
забезпеченням прозорості відновлення України;
антикорупційною політикою.
План дій також може містити інші завдання, спрямовані на забезпечення доступу до публічної інформації, підзвітності органів влади, розвиток технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності (водночас в умовах воєнного стану можливості вирішення окремих питань можуть бути обмеженими).
Планується включити до плану дій орієнтовно 7 завдань (невиконані через воєнний стан завдання з попереднього плану дій у новий план не включатимуться, водночас будуть виконуватися до досягнення очікуваних результатів).
Заходи в рамках плану дій мають:
передбачати вирішення актуальних для суспільства проблемних питань через доступ до інформації, участь громадськості, підзвітність органів влади, використання технологій та інновацій для прозорості та підзвітності;
бути трансформаційними;
відповідати критеріям SMART.
Запрошуємо представників місцевого самоврядування, громадського сектору, бізнесу, інших організацій подавати пропозиції щодо заходів, які можуть увійти до плану дій.
Також відповідно до графіка підготовки плану дій протягом січня – лютого відбудуться публічні онлайн-обговорення, які додатково будуть анонсовані на Урядовому порталі та сторінці Ініціативи у Фейсбук.
Усі отримані пропозиції будуть опрацьовані спільно з органами виконавчої влади та членами Координаційної ради, у тому числі в частині відповідності вимогам Ініціативи.
У разі виникнення запитань, пишіть на електронну адресу ogp@kmu.gov.ua.
Конкурс грантів для проєктів у сфері “зеленої” енергетики
Можлива сума фінансування: до 10 тис. євро в гривневому еквіваленті.
Для кого? – органів місцевого самоврядування (ОМС); – неприбуткових громадських організацій (що мають статус юридичної особи на території громади, від якої подаватимуть заявку); – консорціумів, що мають юридичне підґрунття для роботи.
Відібрані учасники проєкту зможуть:
– отримати фінансову підтримку проєктів у сфері «зеленої» енергетики; – підвищити рівень знань про «зелену» енергетику; – отримати менторський супровід від представників та представниць ГО «Екоклуб» під час впровадження проєкту.
Термін реалізації проєктів: не більше дев’яти календарних місяців.
Конкурс грантів для органів місцевого самоврядування щодо системної підтримки МСП
Цей грантовий конкурс є частиною програми міжнародної допомоги «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», одним із завдань якого є стимулювання сталості та розвитку систем підтримки МСП у містах та мережах місцевих громад України.
Мета конкурсу: підтримка органів місцевого самоврядування у впровадженні проєктів / заходів, які є частиною діючих місцевих програм/планів дій, спрямованих на розвиток малого та середнього підприємництва. А саме на розвиток підприємницьких знань та підприємницької культури включно з заходами, спрямованими на підтримку стійкості бізнесу у військовий час, покращення доступу МСП до національних та міжнародних ринків, впровадження інновацій та залучення коштів від трудових мігрантів та української діаспори за кордоном у якості інвестицій у створення/розвиток МСП.
Цільова аудиторія (заявники): органи місцевого самоврядування громад з діапазоном населення від 100 000 до 250 000 мешканців; а також неформальні мережі територіальних громад, які сукупно мають не менш ніж 100 000 населення.
Максимальна сума гранту для кожної громади-переможця: 1,8 млн грн.
Орієнтовна кількість грантів цього конкурсу: 20.
Мова подання заявок: українська з обов’язковим перекладом англійською.
Кінцевий термін подання заявок: 12:00, 27.01.2023 в електронному вигляді на адресу: mail@bdf.gov.ua.
