Рівно рік тому 29 вересня 2020 року відбулася презентація першого дослідження суспільної думки щодо започаткування Київської агломерації. Це грунтовний документ, де аргументовано, конкретними цифрами і відсотками думки мешканців і мешканок територіальних громад.
За словами експерта Ради Європи Маркіяна Дацишина, йдеться про перше репрезентативне дослідження жителів Київського суб-регіону. Опитано 400 громадян і громадянок у Києві, 800 – у шести містах, трьох селищах міського значення та шести селах, які знаходяться в радіусі до 30 км від столиці. Ще 600 респондентів – жителі і жительки чотирьох міст і чотирьох сіл, розташованих у радіусі понад 30 км від Києва.
Уперше була сформована вибірка респондентів не з якогось одного населеного пункту, а з громад приміської зони довкола столиці, які тісно пов’язані з нею. Зокрема з’ясовувалися особливості локальної ідентичності населення цих громад, більшість з яких у передмісті виявилися не місцевими, а приїжджими.
Вималювався загальний соціологічний «портрет» жителя Київського субрегіону. Кожного робочого дня 24,8% з 30-ти кілометрової території їздять до столиці (певна річ, за звичайних умов, не враховуючи карантин). Так роблять і 17% тих, хто живе в громадах понад 30 км.
Переважно вони добираються маршрутками – відповідно 63,1% ( до 30 км) і 57,8% (понад 30 км). А от електричкою, як це характерно для столиць Європи, – лише 14,5% (понад 30 км) та 3,4% ( до 30 км). На дорогу ( лише в один бік) найчастіше респонденти з передмістя витрачають0,5 – 1 годину(49% до 30 км), з віддалених населених пунктів (понад 30 км) – 1-1.5 год (43% респондентів). Найчастіше це незручний, травматичний спосіб пересування, що призводить до транспортного хаосу, і водночас ненадійний та неефективний для оподаткування.
Соціологічне опитування дало красномовну відповідь на запитання, як жителі і жительки Київського субрегіону відносяться до співробітництва громад в агломерації.
Загалом цю ідею підтримують 45,1%. З-поміж сьогоднішніх киян і киянок її прихильниками є 44,4% (14,5% – проти, 40,5% – важко сказати). Серед тих, хто живе в громадах до 30 км – 59,7%, а понад 30 км – 33,2%.
Визначальними пріоритетами такої співпраці називалися створення робочих місць, медобслуговування вторинного рівня, громадський транспорт, екологія, переробка відходів і навіть боротьба з корупцією.
Зі звітом про результати соціологічного опитування жителів і жительок Київського суб-регіону (агломерації) можна ТУТ.
