Головна » Новини (Сторінка 2)

Категорія: Новини

Наша мета

Наша мета – об’єднання зусиль місцевих рад для розв’язання спільних проблем територіальних громад, захисту їх прав та інтересів, а також створення умов для соціально-економічного розвитку населених пунктів та ефективного здійснення повноважень місцевого самоврядування.

На порядку денному асоціації питання діяльності під час воєнного стану

04 травня відбулися загальні збори членів Місцевої асоціації “Київська агломерація”.

Столична влада готова допомагати всім, чим може, щоб вирішити проблему нестачі якісної питної води в передмістях, надавати техніку, фахівців для відновлювальних робіт, щоби швидше повернути життя в територіальні громади біля столиці після російської агресії.

Про це йшлося на засіданні загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», в якому взяли участь 12 членів асоціації.

Говорили про питання, що потрібно вирішувати спільно, та для відновлення життя у звільнених від окупантів територіальних громадах Київщини.

«Сьогодні дуже важлива ефективна співпраця і взаємодопомога громад “Київської агломерації”. Готові, в межах своїх можливостей, допомагати й інші громади Київщини“», — підкреслив мер Києва, голова Асоціації міст України та асоціації “Київська агломерація” Віталій Кличко.

За його словами містам і селищам потрібна техніка і допомога у відновленні зруйнованої інфраструктури, житла, будівництва захисних споруд. Необхідно також налагодити транспортне пасажирське сполучення населених пунктів області зі столицею. Окремий виклик — це підготовка до наступного опалювального сезону.

«І вирішимо ми ці питання тільки спільно, злагодженими діями», — підкреслив Віталій Кличко.

Перша допомога — гуманітарна під час окупації, і у відновленні критичної інфраструктури — надходила від столиці. Це визнали присутні голови громад. Так, наприклад, нещодавно вдалося з’єднати водогони Ірпеня і Києва. І з кінця квітня вода в Ірпінь постачається зі столичних водопровідних станцій. Київ продовжує допомагати територіальним громадам області, які постраждали від варварства окупантів та зазнали найбільших руйнувань.

Голови громад-членів Асоціації «Київська агломерація» домовилися спільно вирішувати питання відновлення. Особлива увага буде приділятися логістиці, а саме пошуку системного вирішення питання транспортного сполучення. Зокрема, Асоціація звернеться до європейських фахівців, аби ті допомогли розробити та втілити ефективну логістичну транспортну систему агломерації. А також — реалізувати інші інфраструктурні проєкти.

«Київська агломерація» продовжить співпрацювати в цих напрямках і з Асоціацією міст України та Радою Європи, які вже не перший рік є надійними партнерами. А також шукатиме підтримки у нових партнерів, зокрема серед міст побратимів та міжнародних організацій.

Відбулася зустріч молоді «Yes we can!!!»

Асоціація “Київська агломерація” об’єднала молодь для пошуку відповідей на важливі питання: Як молоді наближати перемогу? Чим зайнятись і «куди себе діти»?

А допомагали у пошуку відповідей спікери Пасічник Богдан, голова молодіжної ради  м. Фастова, Дмитро Шинкарук, експерт з інформування та залучення населення шведсько-українського проєкту PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» та Олександр Лашко,координатор проєктів Асоціації міст України.  Модерувала захід виконавча директорка асоціації “Київська агломерація” Інна Скляр.

Серед учаників були представники та представниці Згурівської, Фастівської, Баришівської, Славутицької, Березанської, Володарської тергромад. Загалом зареєструвалося 45 представників.

Богдан Пасічник розповів про досвід молодіжної ради, про заходи і плани. Переглянути презентацію можна за посиланням.

Дмитро Шинкарук зосередив увагу на тому як може молодь може наближати перемогу на інформаційному фронті.

Олександр Лашко поділився практичними порадами як шукати позитив і на власному прикладі показав як це можна легко зробити.

Інна Скляр запросила всіх до співпраці і поділилася корисними посиланнями, які можуть стати в нагоді. Переглянути презентацію можна ТУТ

Учасники обмінювались питаннями і власним досвідом, і навіть помріяли про те, що в першу чергу варто зробити після перемоги.

Чи допускається обмеження прав суб’єктів персональних даних та обробка персональних даних без їхньої згоди в умовах дії правового режиму воєнного стану?

Разом із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», у п. 3 було передбачено можливість тимчасового встановлення обмеження права на невтручання у приватне і сімейне життя, включаючи права суб’єктів персональних даних.

Такі обмеження можуть встановлюватися виключно в законах України на період запровадження правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вказана конституційна норма закріпила виключний перелік підстав для обробки персональних даних без згоди особи з якою вони пов’язані.

Навіть в період запровадження правового режиму воєнного чи будь-якого іншого спеціального стану вказаний перелік підстав для обробки інформації про фізичну особу без її згоди не підлягає розширенню.

Детальніше за посиланням:https://cutt.ly/DFPc77Y

В чому полягають особливості використання персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану?

Запровадження з 24 лютого 2022 року Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану внесло певні юридичні корективи у процедури використання персональних даних громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 – 34383941 – 4453 Конституції України.

Дія зазначеного положення згаданого Указу Президента України означає, що у зв’язку з можливістю обмеження права фізичних осіб на невтручання у особисте і сімейне життя, використання персональних даних на території України в період дії режиму воєнного стану може супроводжуватися дією не лише загальних, а і спеціальних вимог до процедур використання відповідної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону.

У період дії режиму воєнного стану використання персональних даних має відповідати наступним критеріям:

  • Ґрунтуватися на передбачених у ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних підставах».
  • Бути ненадмірними стосовно мети з якою вони використовуються.
  • Використовуватися лише тими суб’єктами владних повноважень, підприємствами, установами чи організаціями, яким законодавством України надано дозвіл на таку обробку, або відповідною згодою суб’єкта персональних даних.
  • Бути строковим, тобто здійснюватися протягом періоду, визначеного законодавством України.
  • Збиратися з достовірних джерел та не надаватися третім особам, без згоди суб’єктів персональних даних та за умови, що запитувачі персональних даних гарантують ступень захисту відповідної інформації на рівні, негіршому, ніж це робить володілець.

Необхідно звернути увагу, при визначенні меж правомірного використання персональних даних суб’єктами владних повноважень у період дії правового режиму воєнного стану слід враховувати вимоги норми, передбаченої у ч. 2 ст. 19 Конституції України а також керуватися завданнями діяльності кожного з таких суб’єктів та змістом повноважень, якими вони наділяються у період дії режиму воєнного стану.

Детальніше за посиланням:https://cutt.ly/VFPlYc4

Як суб’єкт персональних даних може захистити свої права у період воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

Важливою умовою правомірної обробки персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану є забезпечення громадянам належного рівня захисту їхніх прав, пов’язаних з персональними даними.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», кожна фізична особа має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

Реалізація зазначеного права допускається як через застосування правових засобів захисту шляхом самозахисту, так і через направлення скарг до Уповноваженого ВРУ з прав людини (далі – Уповноважений), або звернення з позовом до суду про захист своїх прав як суб’єкта персональних даних.

Звертаємо увагу, скарги про порушення прав суб’єктів персональних даних подаються до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з обов’язковим додержанням вимог, передбачених у ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист персональних даних», за підсумками перевірки, розгляду звернення, Уповговажений має право  видавати обов’язкові для виконання вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, у тому числі щодо зміни, видалення або знищення персональних даних, забезпечення доступу до них, надання чи заборони їх надання третій особі, зупинення або припинення обробки персональних даних.

У випадку, якщо в діях посадових осіб володільців/розпорядників персональних даних при проведенні перевірки виявлені ознаки порушень, передбачених ст. 188-39, 188-40 КУпАП, уповноважені посадові особи Уповноваженого мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та направляти їх до суду з метою притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Звертаємо увагу, кожна особа, чиї права як суб’єкта персональних даних були порушені, також може безпосередньо звернутися з позовом до суду про їх захист чи поновлення.

Основні рекомендації захисту прав суб’єктів персональних даних в Інтернеті:

  • Слід уникати відвідування сайтів або використання цифрових застосунків, у безпечному використанні яких ви не впевнені повністю.
  • Слід за можливістю при авторизації в інформаційних системах, сайтах, електронних кабінетах використовувати дво або багатофакторну аутентифікацію.
  • Перед початком завантаження та/або роботи із сайтами, мобільними застосунками, іншими інформаційними ресурсами необхідно ознайомитися з політикою конфіденційності, іншими правилами обробки персональних даних, розробленими володільцями таких ресурсів.
  • Не надавати свої персональні дані та згоду на їх обробку, до моменту ознайомлення суб’єкта персональних даних з метою та підставами обробки персональних даних, а також умовами їх обробки з боку володільця, крім випадків, коли відповідна обробка здійснюється на підставі дозволу, наданого законом, для виконання володільцем покладених на нього обов’язків.

Детальніше за посиланням:https://cutt.ly/DFPkR8k

Запрошуємо молодь на зустріч

Місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Київська агломерація» запрошує молодь долучитися до онлайн зустрічі для представників та представниць Київської області «Yes we can!!!»

Коли

27 квітня о 14.00

Де

На платформі Zoom

Про що

Як молоді наближати перемогу? Чим зайнятись і «куди себе діти»?

Як долучитися

Необхідно до 27 квітня 2022 року заповнити анкету за посиланням  https://forms.gle/MXAsNugou2qijtGR9

або скористатися    QR-кодом

На яких основних підставах здійснюється обробка персональних даних у період запровадження воєнного стану?

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

Будь-які дії з персональними даними можуть здійснюватися виключно за наявності підстав, передбачених законодавством України.

Вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних передбачено ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних».

Підстави для обробки персональних даних – це конкретні положення законодавчих актів або юридичні факти (дії чи події) щодо персональних даних, за наявності яких стосовно такої інформації уповноважені органи, посадові особи, або самі суб’єкти персональних даних можуть здійснювати конкретні дії з персональними даними.

Запровадження в Україні правового режиму воєнного стану або його скасування само по-собі не передбачає розширення або звуження переліку цих підстав.

Разом з тим, в період дії правового режиму воєнного стану окремі з підстав для обробки персональних даних проявляються значно частіше порівняно з життєдіяльністю у мирний час.

Йдеться, зокрема, про обробку персональних даних, яка здійснюється відповідно до п. 1 – 2, 4 та 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних.

За своєю сутністю підстави обробки персональних даних зазначені у п. 1, 3 ч. 1 ст. 11 згаданого Закону ґрунтуються на основі вільного, поінформованого волевиявлення суб’єкта персональних даних. Натомість, підстави для обробки персональних даних, зазначені у п. 2, 4 – 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» не передбачають необхідності одержання дозволу суб’єкта персональних даних на обробку інформації про нього.

Однією з найбільш поширених підстав для обробки персональних даних, яка потребує вільного волевиявлення громадянина (суб’єкта персональних даних) є його згода на таку обробку.

Наведене визначення містить дві суттєві ознаки згоди на обробку персональних даних:

  • добровільність (означає відсутність прямого або опосередкованого примусу при її наданні);
  • поінформованість (означає, що перед наданням згоди суб’єкт повинен отримати достовірну інформацію про те, ким, з якою метою будуть оброблятися його персональні дані, кому будуть передаватися, які саме дані,
    а також про права, визначені Законом).

Якщо обробку персональних даних здійснює суб’єкт владних повноважень з метою виконання покладених на нього обов’язків, в такому разі згода на таку обробку не вимагається. Вона здійснюється на підставі дозволу, наданого суб’єкту владних повноважень відповідно до норм національного законодавства, відповідно до його компетенції.

У тих випадках, коли дії з персональними даними здійснюються з метою захисту життєво важливих інтересів громадян, обробка персональних даних може здійснюватися саме на цій підставі. При цьому, настання інших підстав для обробки персональних даних не потребується.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/CFPhsDt

Конкурс мініпроєктів «Медіаосвіта як протидія військовим викликам»

Росія веде агресивний наступ на територію України. Окрім боїв та обстрілів різних міст України, російська пропаганда веде й інформаційну війну, намагаючись ввести людей у паніку та зневіру. Драматичні події міцно прикували мільйони людей до стрічок новин, месенджерів, додатків, змусили їх цілодобово відслідковувати інформацію практично в режимі реального часу, щоби постійно бути в курсі, робити відповідні висновки і діяти в той чи інший спосіб, позаяк переконані, що від цього залежить життя. Медіаграмотність сьогодні життєво необхідна навичка, тому що наслідки пропаганди та відсутність серед аудиторії критичного сприйняття інформації робить її надзвичайно вразливою.

Академія української преси запрошує до участі у конкурсі мініпрoєктів, які активно залучатимуть різні спільноти до засвоєння актуальних знань та навичок з медіаграмотності. У рамках конкурсу будуть підтримані проєкти, які сприятимуть розвитку медіаграмотності, прийняттю поінформованих рішень, посилюють стійкість до дезінформації, формують навички критичного мислення та інформаційної безпеки.

Пріоритетні теми конкурсу:

  • інструменти медіаграмотності, верифікації контенту та інформаційної безпеки в військовий час (критичне мислення, фактчекінг, аналіз джерел, чатботи тощо) ;
  • формування навичок оцінки та інтерпретації медійної інформації задля розпізнавання маніпуляцій та пропаганди;
  • створення просвітницького медіаконтенту для розвитку медіаграмотності різних спільнот.

Конкурсні проєкти можуть включати, але не обмежуватися проведенням освітніх семінарів, тренінгів, воркшопів, таборів, баркемпів, створенням шкільних медіа, освітнього та просвітницького медіаосвітнього контенту для ЗСУ, добровольчих формувань, волонтерів, внутрішньо переміщених осіб (заняття, лекції, інфографіка тощо).

Хто може податись: заклади освіти, бібліотеки, громадські організації, ініціативні групи, приватні підприємці, які надають освітні послуги.

Фінансові умови: бюджет проєкту має складати максимально 2 000 доларів США.

Як податись: заявники надсилають проєктну пропозицію та деталізований бюджет проєкту шляхом заповнення анкети за посиланням: https://forms.gle/14FdqWWom3BBjErq6

Останній термін подання заявок: 2 травня 2022 року.

Результати конкурсу будуть оголошені на сайті АУП ( https://www.aup.com.ua/) та надіслані на електронні адреси заявників до 6 травня.

Термін реалізації і звітування проєктів: 10 травня – 15 вересня 2022 року.

Проєктна пропозиція має включати наступні розділи (обсяг до 2 сторінок)

І. Інформація про заявника

ІІ. Опис проєкту

  1. Назва проєкту.
  2. Опис цілей та завдань проєкту.
  3. Період виконання проєкту із деталізованим календарним планом.
  4. Очікувані результати проєкту.
  5. Індикатори за допомогою яких будуть вимірюватись досягнення результатів.
  6. Моніторинг та оцінка ефективності проєкту.
  7. Коротка інформація про експертів (тренерів) проєкту (Увага! Досвід експертів та тренерів, залучених до навчальних подій, має бути не меншим, аніж 4 роки тренерської діяльності в сфері медіаосвіти).
  8. Якщо є, партнери проєкту та їх роль у реалізації запланованих активностей.

ІІІ. Бюджет проєкту

Детальний бюджет проєкту додається до заявки-анкети у форматі Excel. Форму можна завантажити за посиланням>>>

Критерії оцінки:

  • Заявник має право подавати заявку.
  • Проєкт відповідає пріоритетним темам конкурсу.
  • Цілі, завдання, види діяльності та очікувані результати є реалістичними та чітко визначеними.
  • Проєкт може досягнути очікуваних результатів у зазначений період часу.
  • Бюджет є реалістичним та обґрунтованим.

При виникненні запитань звертайтесь до менеджерки медіаосвітніх програм Оксани Волошенюк за телефоном 067-504-98-02, або електронною поштою oksana@aup.com.ua

Як співвідносяться поняття «конфіденційна інформація про фізичну особу» та «персональні дані» для цілей реалізації воєнного стану?

Асоціація “Київська агломерація” розпочинає серію публікацій роз’яснень, підготовлених в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні.

При вирішенні цього питання необхідно перед усім керуватися положеннями ст. 32 Конституції України, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», аб. 11 ст. 2, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За загальним правилом, не будь-яка конфіденційна інформація є персональними даними та не всі персональні дані охоплюються змістом конфіденційної інформації.

Конфіденційною може визнаватися інформація не лише про фізичну, а і юридичну особу. Така і нформація може поширюватися виключно з обов’язковим дотриманням умов, визначених її власником за наявності його очевидної згоди (дозволу) на поширення такої інформації.

Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Як правило, щодо юридичних осіб умови доступу до конфіденційної інформації визначаються в її локальних актах, зокрема, положенні «Про порядок доступу до конфіденційної інформації працівниками підприємства», положенні «Про порядок реєстрації, обробки та захисту відомостей, які становлять конфіденційну інформацію», положенні «Про порядок віднесення інформації, що перебуваю у володінні юридичної особи до категорії конфіденційної» тощо. Щодо фізичних осіб, то умови доступу та згода на поширення конфіденційної інформації традиційно викладаються у правочинах, укладених такою фізичною особою або її уповноваженими представниками.

Детальніше за посиланням:https://cutt.ly/RFPgtCX

Грошова допомога для сімей з дітьми

ЮНІСЕФ разом із Міністерством соціальної політики України розпочинають багатоцільову програму грошової допомоги для незахищених родин із дітьми, які постраждали через війну та потребують фінансової підтримки. Це -додаткові виплати, які не вплинуть на інші державні виплати для родини, а лише мають посилити державні програми, започатковані Урядом України. 

Допомогу можуть отримати родини, що належать до таких категорій:

  • сім’ї, як мають трьох і більше неповнолітніх дітей, з яких принаймні одна дитина не досягла двох років;
  • сім’ї з двома або більше дітьми, де одна дитина має інвалідність.

Прийомні батьки або батьки вихователі також можуть подавати заявку на отримання допомоги, якщо відповідають вищезазначеним критеріям. 

Подати заявку на отримання допомоги можна на сайті: register.unicef.org.

Заявку буде розглянуто фахівцями ЮНІСЕФ та його партнерами щодо її відповідності критеріям. На основі цих даних буде ухвалене рішення щодо надання допомоги. Сім’ю повідомлять про рішення, надіславши СМС на вказаний під час реєстрації номер. 

Сума грошової допомоги

Сума грошової допомоги на місяць складає 2 200 грн на кожного члена сім’ї, але не більше як на п’ять осіб. Родина отримає одноразову виплату за три місяці на вказаний банківський рахунок чи дебетову картку протягом 4 тижнів з моменту подання заявки. 

 Якщо виникнуть труднощі або додаткові питання, треба звернутися на гарячу лінію “Спільно” за номером: 0 800 600 017 (безоплатно, працює щодня з 8:00 до 22:00) 

Детальніше про допомогу можна переглянути на сайті ЮНІСЕФ