Головна » Записи "Скляр Інна"

Автор: Скляр Інна

Наша мета

Наша мета – об’єднання зусиль місцевих рад для розв’язання спільних проблем територіальних громад, захисту їх прав та інтересів, а також створення умов для соціально-економічного розвитку населених пунктів та ефективного здійснення повноважень місцевого самоврядування.

Час для агломерації

«Вічна» історія з прийняттям в Україні закону про агломерації, схоже, добігає кінця. Після декількох невдалих спроб в минулі роки розгляду парламентських законопроєктів у Верховній Раді, сьогодні до розробки концептуальних підходів до створення агломерацій долучилося саме місцеве самоврядування, зокрема з використанням досвіду громад Київщини та Львівщини.

22 вересня у Львові, в ході IX Всеукраїнського Форуму місцевого самоврядування, за підтримки та модерації Ради Європи відбулася публічна дискусія про роль агломерацій в умовах війни і повоєнної відбудови. Під час заходу була презентована концепція законопроєкту про агломерації, яку розробляє Асоціація міст України.
Учасники і учасниці дискусії – від Парламенту, Уряду, місцевого самоврядування та експерти – пояснювали, чому агломерація потрібна і громадам, і державі, а також чому саме зараз презентовані у концепції підходи мають шанс стати нарешті законом.

 «Агломерація – це особлива форма співробітництва територіальних громад (міських, селищних, сільських), які розташовані в зоні впливу центру агломерації»
Визначення, презентоване в концепції законопроекту

Чому тема агломерацій «не злетіла» раніше, але зараз має шанс на успіх

В 2001 році навколо Ірпеня на Київщині, а у 2003 – навколо Дрогобича на Львівщині, а також пізніше навколо інших міст вже намагалися створити щось на зразок агломерацій, але безуспішно. В ході децентралізації і об’єднання громад, у 2016-2019 роках, народні депутати тричі подавали законопроекти, які в той чи інший спосіб пропонували юридично зафіксувати агломерації в українському законодавстві. Але ці проекти в парламентську залу так і не потрапили.

На думку заступника Міністра розвитку громад України В’ячеслава НЕГОДИ, цьому є пояснення – спочатку треба було створити систему спроможних територіальних громад і дати їм час попрацювати в нових умовах, відчути, які можливості в них є, що вони можуть вирішити самотужки з ширшими повноваженнями і більшими ресурсами, а що – ні.

«Ми зробили це і зараз бачимо сильних муніципальних лідерів, які успішно вирішують більшість питань у своїх громадах. Але і ми, і самі голови громад розуміють, що неможливо самотужки вирішити спільні для певної великої території проблеми, особливо – навколо великих міст. Тут треба використовувати потенціал декількох громад і мати чіткі правила для такої співпраці», – сказав В’ячеслав Негода.

«Сьогодні – інший історичний момент й інші пріоритети. Для громад – це спільна повоєнна відбудова і вирішення проблем, які давно накопичувалися. Для держави – це нові точки зростання економіки. Під час відновлення України найпотужніші економічні хаби будуть саме в агломераціях, бо тут є кадри, є ресурси, є комунікації та інші передумови», – вважає Любомир Зубач.

На думку Оксани ПРОДАН, народної депутатки України VII та VIII скликань, радниці голови Асоціації міст України з муніципальних питань, війна показала, наскільки для громад важлива співпраця і взаємодопомога.

«Київ зараз допомагає сусіднім громадам – Бучі, Ірпеню, Гостомелю, Бородянці та іншим, які захистили його від вторгнення, віддавши за це велику ціну. Ми говоримо про майбутні агломерації як про «сім’ї» рівних громад, котрі одна одну підсилюють, не втрачаючи своєї незалежності. Принаймні на досвіді Київської агломерації ми бачимо, що громади зрозуміли важливість більш широкої співпраці, вони готові сідати за стіл і вирішувати проблеми спільно», – зазначила Оксана Продан.

Віталій БЕЗГІН, народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, вважає, що агломерації в Україні вже де-факто існують, і у цей важкий час громади демонструють, що можуть допомагати і навіть необхідні одне одному.

«Ми бачимо, як зараз громади співпрацюють заради відновлення територій після окупації. І ця співпраця могла б бути ще ефективнішою в рамках агломерації. Потрібне законодавче підґрунтя і практика її застосування, як мінімум – навколо Києва і Львова. А далі її підхоплять й інші громади. Сподіваюся, що в листопаді ми презентуємо і зареєструємо у Верховній Раді відповідний законопроект», – сказав Віталій Безгін.

Також учасниці і учасники дискусії зійшлися на думці, що шансів бути прийнятим майбутньому законопроекту додає й те, що Асоціація міст проводитиме консультації з органами місцевого самоврядування щодо концепції та тексту законопроекту, використанням досвіду Київської агломерації, яка працює з 2019 року у статусі асоціації, та ініціатив з розвитку Львівської агломерації. А ще його авторський колектив буде керуватись рекомендаціями Ради Європи, наданими до двох попередніх редакцій законопроекту у 2017 та 2020 роках.

Що буде в законопроекті?

Презентуючи концепцію майбутнього законопроекту про агломерації, Оксана Продан розставила основні акценти:

«Наше завдання зробити так, щоб кожна громада залишилася вільною в агломерації, щоб великий населений пункт не «підім’яв» під себе сусідні громади. Громади мають залишатися рівними, вирішуючи спільні питання за чіткими умовами взаємодії».

Така позиція відповідає очікуванням населенню громад, які потенційно могли б увійти до складу агломерацій. Так соціологічні дослідження, проведені на замовлення Ради Європи в громадах, майбутніх можливих членах Львівської та Київської агломерації, показують, що біля 80% їх мешканців підтримують співпрацю з центрами агломерацій, але більшість за те, щоб така співпраця відбувалась за умови збереження громадами їхньої незалежності.

Також Оксана Продан наголосила, що агломерація – це не нова адміністративно-територіальна одиниця. Це форма співпраці рівних у своїх правах громад, яка дає їм змогу отримати нові можливості для реалізації окремих повноважень місцевого самоврядування, в тому числі тих, які зараз виконуються на районному та обласному рівні.

У законопроекті міститиметься перелік обов’язкових напрямків співпраці громад в агломерації. При цьому громади самостійно зможуть розширювати цей список, якщо бачитимуть таку потребу.

Агломерації матимуть нерозривні території, на яких діятимуть відповідальні та підзвітні органи управління, не пов’язані з системою місцевого самоврядування. До цих органів входитимуть представники кожної громади у визначених законом пропорціях.

Фінансуватиметься діяльність агломерації з бюджетів громад, державного бюджету, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги.

Також законопроект міститиме процедури створення та припинення агломерації, процедури звітування органів управління, їхні повноваження.

Презентовані концептуальні підходи до створення і діяльності в Україні агломерацій декілька разів обговорювалися спеціально створеною експертною групою, а також були надіслані органам місцевого самоврядування для внесення пропозицій. На Форумі у Львові концепція була вперше представлена публічно, і цей день, на думку модератора обговорення, консультанта Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Мирослава КОШЕЛЮКА, може стати історичним для створення в Україні агломерацій, якщо справа дійде до прийняття закону.

Про стимули: що громади виграють від співпраці

У концепції передбачається, що держава створюватиме стимули для агломерацій у вигляді фінансування стратегічних проектів розвитку, надання субвенції на розвиток інфраструктури, делегування і фінансування додаткових повноважень, залучення агломерацій до формування та виконання державних замовлень.

Пустомитівський міський голова Олег СЕРНЯК (Львівська область) в ході дискусії відзначив важливість майбутнього законопроекту і закликав колег сприймати агломерацію як можливість для розвитку, від чого виграють всі – і більші, і менші громади. При цьому він вважає, що державні стимули мають бути ще більш вагомими – можна, наприклад, не вилучати реверсну дотацію у громад агломерації, або збільшити для них ПДФО…

«У нас є досвід співробітництва. Але нам знадобився рік, щоб пояснити сусіднім громадам, навіщо це їм. Ніхто ні в кого ніяких повноважень не забирав, потрібно було лише долучитися до спільної справи. Але і це було непросто. З агломераціями буде ще важче, але говорити і рухатися в цьому напрямку потрібно. І, маючи державні стимули, допомогти колегам знайти нові сенси в створенні агломерації буле легше», – вважає Олег Серняк.

Цю думку також підтримав Любомир Зубач.

«Громади будуть більш зацікавлені у створенні агломерацій, якщо від держави будуть певні бонуси. У якості такого бонусу ми пропонували, зокрема, залишати реверс у агломерації», – сказав він.

У свою чергу, Степан КУЙБІДА, директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, зазначив, що гроші і фінансова підтримка для громад важливі, але думати варто не лише про це.

«Громади мають зрозуміти, що зі Львовом можна не лише скинутися грошима і реалізувати якийсь проект. Важливіше те, що вони можуть отримати від міста менеджмент, якого подекуди дуже бракує. За роки децентралізації громади вже навчилися класно реалізовувати мікропроекти. На місцях вже зрозуміли також, що таке міжмуніципальне співробітництво, яке допомагає втілювати ще якісніші проекти. Але сьогодні потрібно більше – нові економічні моделі. І саме агломерація, як інноваційний підхід до управління великими територіями, – це шанс підійти до менеджменту по-новому, мислити масштабно. А для цього потрібні відповідні фахівці», – вважає Степан Куйбіда.

Рівень важливості агломерації – десять з десяти, але не одразу

Під час дискусії модератор попросив оцінити за десятибальною шкалою важливість теми створення агломерацій для майбутньої відбудови України.

Учасники і учасниці обговорення зійшлися на думці, що об’єктивну оцінку створенню агломерацій в Україні можна буде поставити через 5-10 років, після того як ця форма співпраці громад буде закріплена в законодавстві. І оцінка точно буде високою.

Зокрема, В’ячеслав Негода зазначив, що якби в 2014 році на початку децентралізації її необхідність оцінювали, відштовхуючись від опитувань жителів громад, то оцінка була б приблизно три з десяти. Але вже зараз жителі громад ставлять реформі тверду вісімку. На його думку, так буде і з агломерацією, яку з часом точно оцінять на десять.

Оцінюючи необхідність агломерації, Пустомитівський міський голова Олег Серняк сказав:

«Коли ми говоримо про агломерацію, потрібно згадати, що лише об’єднавшись ми сильніші і можемо давати відсіч ворогу. Аналізуючи будь-яке поняття, треба поставити запитання, чи об’єднує воно нас, чи робить сильнішими. Якщо розглядати агломерацію як новий потужний засіб співробітництва, взаємодопомоги, вирішення проблем спільними зусиллями, то це однозначно та річ, яка потрібна Україні. Щодо оцінки користі від створення агломерації, то, мабуть, зараз не той час, щоб братися за справу, якій можна поставити менше 10 балів. Якщо ми розуміємо, що це потрібна річ, яка принесе успіх державі, громадам, людям, то потрібно ставити перед собою максимальну мету, яка тягне на 10 балів, і намагатися її досягти».

Учасники і учасниці дійшли спільного висновку, що агломерації необхідні і громадам, і державі, що закріплення цієї форми співпраці в українському законодавстві створить додаткові можливості для розвитку територій і економіки України. Повномасштабне вторгнення змусило всіх діяти більш рішуче, відкинути політичні амбіції, зайві страхи і шукати способи ефективної співпраці на всіх рівнях задля відновлення інфраструктури, створення безпечного середовища, надання допомоги людям, котрі втратили житло… Тому сподіваємося, що у законопроекті, який планують презентувати в листопаді, інтереси місцевого самоврядування і держави зійдуться.

Стаття з ресурсу Ради Європи https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/metropolitan-governance-in-ukraine

Конкурс кращих історій незламності та співдії в громадах під час війни

Асоціація міст України проводить конкурс кращих історій незламності та співдії в громадах під час війни. Цей конкурс про життєві історії забезпечення громадян найнеобхіднішими послугами за найстрашніших умов, про відкритість та співдію в громадах, про участь мешканців у захисті, врядуванні та відновленні.

Мета – відзначити надихаючі історії та успішні приклади згуртованості і тісної співпраці між громадянами та органами місцевого самоврядування, які стануть взірцем для інших і підтвердять, що навіть під час воєнного стану муніципалітети працюють для своїх жителів та разом з ними. 

Практики та історії успіхів приймаються за такими напрямками:

  • Залучення молоді (інноваційні підходи до співпраці органу місцевого самоврядування з представниками молоді, які допомагали громаді під час воєнного стану і були засновані на принципах відкритого врядування)
  • Електронне врядування (практики та історії, де та як саме електронні інструменти використовувались для залучення громади, забезпечення доступу до інформації чи іншим шляхом допомагали під час воєнного стану)
  • Згуртованість (об’єднання зусиль з бізнесом та громадськістю у вирішенні викликів воєнного стану у наданні основних послуг населенню, а також у сфері освіти, охорони здоров’я та зайнятості)

Заявку можна заповнити до 02.10.2022 року за посиланням  Ознайомитися з правилами участі можна ТУТ.

У разі виникнення питань звертайтеся за електронною адресою: i.sklyar@auc.org.ua або за номером телефону +380937721753 Інна Скляр.

Зверніть увагу!

  • Заявка має бути подана органом місцевого самоврядування
  • Ініціатива/практика/проєкт має бути реалізована після 24.02.2022 по теперішній час
  • Мова заповнення заявки – українська
  • Обов’язково до заявки додається фото або презентація практики/історія успіху

Конкурс організовано в рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного Асоціацією міст України та Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, за яким відкрите врядування визначено одним з пріоритетних напрямків співпраці. Конкурс проводиться у відповідності до грантової угоди (8778/2022/5 від 29 червня 2022 р.), підписаної АМУ та Радою Європи, метою якої є підтримка та відбудова інституційних спроможностей органів місцевого самоврядування України в період війни та відновлення стійкості на місцевому рівні.

Віталій Кличко звернувся до громад Київщини, які постраждали від вторгнення росії

Мер Києва, голова Асоціації «Київська агломерація» Віталій Кличко звернувся до сільських, селищних, міських голів територіальних громад Київської області, які найбільше постраждали від російських варварів та запропонував допомогу у відбудові.

«Спільно захищаючи столицю від російського агресора ми ще раз упевнилися у важливості нашого об’єднання в асоціацію “Київська агломерація”, яку ми створили в 2019 році. Ми згуртувались не тільки в обороні Києва та своїх громад, а й у наданні волонтерської допомоги, підтримці військових та тимчасово переміщених громадян. Переконаний, що ми повинні об’єднати зусилля і у відбудові, відновленні наших міст та селищ, житла та інфраструктури для наших громадян. Тому пропонуємо громадам допомогу від центру Київської агломерації, від столиці. Зокрема, – у вигляді дотації на відновлення об’єктів, що постраждали від російських варварів під час бойових дій у передмістях Києва в лютому-березні 2022 року. Бо наші громади разом – це великий Київ, і ми повинні спільно його відбудовувати та розвивати» – заявив Віталій Кличко.

Запрошуємо представників громад пройти опитування

Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи в Україні спільно з Асоціацією міст України запрошує представників органів місцевого самоврядування взяти участь в опитуванні щодо потреб та пріоритетів ОМС у зв’язку із наданням адміністративних і соціальних послуг під час війни та у процесі післявоєнної відбудови.

Просимо надати відповіді до 12 вересня 2022 за посиланням

В опитувальнику містяться запитання про виклики, управлінські рішення в кризових ситуаціях та практики взаємодії в громаді, між громадами та органами державної влади, а також з міжнародними партнерами. Дані, отримані в ході цього опитування, будуть використані Конгресом для планування наступних кроків підтримки органів місцевого самоврядування та їх асоціацій ОМС.

Результати, викладені у звіті, будуть використані в Плані Ради Європи зі стійкості, відновлення та відбудови України, а також в інших ініціативах, зокрема, Європейського Альянсу міст і регіонів  для відновлення України Комітету Регіонів. На підставі результатів дослідження відбуватиметься обговорення та координація зусиль з відновлення України між міжнародними та українськими партнерами для успішної реалізації національних програм у рамках Плану відновлення України.

Опитування є частиною поточного проєкту Конгресу “Посилення демократичного врядування на місцевому рівні в Україні”. Додаткову інформацію ви можете знайти на сторінці проєкту.

Контакти дослідниць Оксана Гус oksanahuss@gmail.com, Олександра Койдель olkeudel@gmail.com. Також у разі виникнення питань можете звертатись виконавчої директорки асоціації “Київська агломерація” Інни Скляр kyivaglomeracia@gmail.com

«Молоді. Вільні. Незалежні. Формула Перемоги» – конференція до Дня Незалежності, організована у Фастові

24 серпня за ініціативи молоді Фастівської громади відбулася Всеукраїнська онлайн-конференція «Молоді. Вільні. Незалежні. Формула Перемоги».  У День Незалежності молодь з різних куточків України ділилася досвідом та емоціями.  З вітальними словами звернулися Фастівський міський голова Михайло Нетяжук, Менеджерка Проєкту Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Світлана Грищенко.

Богдан Пасічник, голова Фастівської молодіжної ради  поінформував  про діяльність  ради з перших днів війни, докладно розповів як молодь об’єднала зусилля  з представниками державної влади, ЗМІ, місцевого самоврядування та створила інформаційний центр разом, який інформував та боровся з фейками. А також Богдан розповів про плани молодіжної ради і найближчі ініціативи.

Діана Прідьма, голова Молодіжної ради при Київській обласній державній адміністрації розповіла про активізацію молоді, про плани і об’єднання зусиль за різними напрямками, зокрема проведення заходів з домедичної допомоги тощо.

Максим Бондаренко, заступник голови Сумської молодіжної ради поділився інформацією про телеграм бот «Сумка» – ресурс який повідомляє про те, які магазини працюють, де є ті чи інші товари. Це була реальна інформаційна допомога. Також Максим поділився досвідом проведення опитування потреб молоді. А також поділився ініціативами, пошуку нових сенсів. Клуб ораторського мистецтва, лідерства тощо. Відновлення проєкту «Кома» щодо вивчення української мови.  

Досвідом роботи з молоддю в Чернівецькій області та місті Герца поділилася Марку Анжела, голова молодіжної секції УБА в Чернівецькій області, директор КЗ “Публічна бібліотека імені Георгія Асакі” Герцаївської міської ради. Зокрема розповіла про організацію роботи з молоддю ВПО. Про збір трав’яного чаю,  гру на гітарі та активізацію.

Керівниця проєкту «Молодь за демократію в Україні: II Фаза» – Олена Черних  розповіла про можливості для молоді в рамках євроінтеграції та ресурси, якими можна користуватись для навчання, стажування, написання проєктів і розвитку.

Під час заходу присутні ділилися планами і проєктами, які наближатимуть нашу Перемогу.

Долучайтесь до онлайн-конференції “Молоді. Вільні. Незалежні. Формула Перемоги”

За ініціативи молоді Фастівської громади до Дня незалежності України відбудеться Всеукраїнська онлайн-конференція «Молоді. Вільні. Незалежні. Формула Перемоги». 🙋‍♀️🙋‍♂️

180 днів українська молодь відчайдушно воює на всіх фронтах: на лінії зіткнення, на інформаційному, економічному, волонтерському… Останні пів року стали справжнім випробуванням для молоді. Багато втрачених мрій, але здобуто безцінний досвід. Пропонуємо поділитися думками як нас змінила війна і напланувати як будемо відбудовувати країну разом 🤗.

✏️Якщо є класний кейс молодіжної роботи (створення волонтерського/інформаційного центру, груп підтримки тощо) – ✍️ пиши на пошту fastiv_kultyra@ukr.net і ставай спікером нашої конференції.

🙃Або ж долучайся як учасник і черпай натхнення та заряд молодіжної енергії.

❗️ Для участі у конференції необхідно зареєструватися за посиланням https://docs.google.com/…/1Ul2pvbir1VAktI2oxyXKJ91…/edit

Після реєстрації Вам буде надіслано посилання для входу до конференції та програма заходу.

💙💛Борімося – поборемо! Слава Україні! 💙💛

Запрошумо громади взяти участь у проєкті «Ukraine Recovery Case Championship»

«Ukraine Recovery Case Championship» реалізовується громадською організацією CASERS. 

Проєкт покликаний долучити молодь до розв’язання проблем, які наразі є актуальними для територіальних громад, та створити умови для потенційного фінансування розроблених молоддю проєктів. 

До конкурсу запрошуються громади, які знаходяться на підконтрольних Україні територіях.

До розгляду приймаються проблематики, які викликані воєнними обставинами та відповідають таким напрямкам: 

— Людський розвиток: освітні, культурні, соціальні проєкти (освітні простори, волонтерські хаби тощо), які створять нові можливості для дозвілля та розвитку у громаді (враховуючи потреби ВПО);

— Економічний розвиток: невеликі проєкти у громаді, які можуть бути реалізовані за участі студентів, які в перспективі можуть бути комерціалізовані (використання об’єкта державної власності, запуск невеликого соціального підприємства тощо);

— Екологічність та сталий розвиток: проєкти, які будуть сприяти покращенню навколишнього середовища в громаді (перероблювання сміття, в тому числі поводження зі зруйнованими обʼєктами, план розвитку ВДЕ в громаді тощо);

— Сприяння соціальній згуртованості: проєкти, які будуть розв’язувати проблеми розвитку толерантного ставлення та порозуміння на основі різноманіття в громадах, інтеграції маргіналізованих, недостатньо представлених та вразливих груп (інтеграція ВПО в життя громади, підвищення доступності послуг, сприяння зниженню соціальної напруги та непорозуміння між різними групами населення, які викликані війною, тощо);

— Інші напрямки проблематик, які наразі є актуальними для громади.

Подати проблематики можна за посиланням: https://forms.gle/DLdKoFBcuoWvtLXq5  

Кінцевий термін заповнення форми: 19 серпня 2022, 18:00

Деталі про проєкт читайте за посиланням: https://bit.ly/3C4PBNb 

Якщо у вас виникатимуть питання, контактуйте з експертом проєкту Ярославом — slavikzhydyk@gmail.com | +380964233807 | https://www.facebook.com/yaroslavzhydyk/ 

Проєкт «Ukraine Recovery Case Championship» реалізується в рамках програми «Мріємо та діємо», яка впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Будуємо Україну разом (БУР), Центром “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” (CSR Ukraine), Making Cents International (MCI), Міжнародним республіканським інститутом (IRI) та Zinc Network.

Запрошуємо на вебінар про документування воєнних злочинів

Громадська спілка «Мережа правового розвитку» у партнерстві з Асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» запрошують представників органів місцевого самоврядування взяти участь у вебінарі «Особливості документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та законів війни».

Учасники вебінару отримають мінімально необхідний набір знань, компетенцій та інструментів для того, щоб правильно скерувати людину, яка до них звернулася з питанням, що стосується документування злочинів війни, до компетентної організації чи відповідного цифрового ресурсу.

Також кожному учаснику буде надано набір тематичних матеріалів, та можливість живого консультування з експертом у складних випадках, що виникатимуть в роботі з громадянами.

Тренер: Тарас Щербатюк, голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр»

Тривалість заходу: 2 години

Дати проведення: 02, 03, 09, 10 та 16 серпня 2022 року

Реєстрація на конкретну дату за покликанням

Відбулась презентація платформи “Підмога”

28 липня за сприяння асоціації “Київська агломерація” відбулась онлайн презентація платформи “Підмога”

Місія платформи – організувати прямий та безпечний контакт між українськими та іноземними громадами, недержавними організаціями та фондами.

Учасники заходу дізналися як заповнювати заявку на платформі, обговорили можливості залучення волонтерів до відновлення громад, дізналися про волонтерську ініціативу “Сміливі відновлювати“, яка допомагає відновлювати пошкодженні окупантами приватні будинки, квартири та муніципальні установи у Київський області.

Альона Крицук, волонтерка та представниця ініціативи “Сміливі відновлювати”, розповіла, що наразі основний акцент в роботі платформи “Підмога”– це допомога з прибиранням завалів, яка не потребує кваліфікованої праці. Тобто на платформу варто завантажувати детальну інформацію про ті об’єкти, які не підпадають під знесення, а де потрібно прибрати нескладні руйнації. Заповнювати потрібно заявку окремо на кожен об’єкт. Заявником може виступити як муніципалітет, так і будь-який мешканець громади.

Поширені питання про платформу “Підмога” у розділі Питання і відповіді

Переглянути презентацію заходу можна за посиланням

Відео презентації можна переглянути ТУТ

У разі виникнення питань можете звертатись на електронну адресу kyivaglomeracia@gmail.com

Про обов’язковість української мови при здійсненні повноважень місцевого самоврядування

16 липня набули чинності окремі положення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон). Нагадуємо, що для посадових осіб місцевого самоврядування Законом передбачено обов’язковість використання української мови на всій території України при здійсненні повноважень, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Так, від 16 липня 2022 р. почали діяти зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (до статей 188-52 та 188-53), що передбачають відповідальність у разі невиконання вимог Закону щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 188-52 КУпАП передбачається відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 6800 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Порушення вимог Закону щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту –- тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Інші, ніж визначені частинами першою – третьою цієї статті, порушення Закону щодо порядку застосування державної мови – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 – 11900 грн).

Право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови, надано Уповноваженому із захисту державної мови.

Дана норма стосується:

  • органів державної влади,
  • органів влади Автономної Республіки Крим
  • органів місцевого самоврядування,
  • державних і комунальних підприємств,
  • установах та організацій, інших суб’єктів господарювання державної і комунальної форми власності,
  • судочинства та діловодства у судах України,
  • органів правопорядку,
  • розвідувальних органів,
  • державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України,
  • процесу виборів та референдумів,
  • міжнародних договорів України.

Необхідно відмітити, що Уповноважений із захисту державної мови вже здійснює попередню роботу з цього питання. Так, Секретаріатом Уповноваженого з 01.03.2022 по 30.06.2022 проводився огляд використання державної мови шляхом вибіркового обстеження ефірного мовлення; офіційних сторінок центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій; на таких інтернет-платформах, як Youtube, Facebook, Telegram, а також через пошук за ключовими запитами із прізвищами керівників органів та їх заступників у мережі Youtube.

Результати огляду щодо застосування державної мови посадовими особами місцевого самоврядування засвідчили, що здебільшого робочою мовою діяльності місцевого самоврядування є державна мова, однак окремі посадовці продовжують порушувати закон про державну мову.

За інформацією Уповноваженого послуговування недержавною мовою зафіксовано, зокрема, 15-ма посадовими особами місцевого самоврядування.

Також пропонуємо доєднатися до чат боту Лепетун і прокачати свою українську