Головна » Записи "Скляр Інна"

Автор: Скляр Інна

Наша мета

Наша мета – об’єднання зусиль місцевих рад для розв’язання спільних проблем територіальних громад, захисту їх прав та інтересів, а також створення умов для соціально-економічного розвитку населених пунктів та ефективного здійснення повноважень місцевого самоврядування.

Оголошується збір пропозиції до Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

Секретаріат Кабінету Міністрів України продовжує роботу над створенням шостого національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».

Протягом 2022 року, зокрема під час Тижня Відкритого Уряду, Департамент інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів спільно з партнерами провів попередні обговорення можливих напрямків плану дій. Також були враховані рекомендації Координаційної ради з питань впровадження Ініціативи в Україні та Механізму незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд».

За результатами очікується, що новий план дій міститиме актуальні завдання, пов’язані, насамперед, із: 

  • громадською участю, у тому числі залученням молоді;
  • забезпеченням прозорості відновлення України;
  • антикорупційною політикою.

План дій також може містити інші завдання, спрямовані на забезпечення доступу до публічної інформації, підзвітності органів влади, розвиток технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності (водночас в умовах воєнного стану можливості вирішення окремих питань можуть бути обмеженими).

Планується включити до плану дій орієнтовно 7 завдань (невиконані через воєнний стан завдання з попереднього плану дій у новий план не включатимуться, водночас будуть виконуватися до досягнення очікуваних результатів).

Заходи в рамках плану дій мають:

  • передбачати вирішення актуальних для суспільства проблемних питань через доступ до інформації, участь громадськості, підзвітність органів влади, використання технологій та інновацій для прозорості та підзвітності;
  • бути трансформаційними;
  • відповідати критеріям SMART.

Запрошуємо представників місцевого самоврядування, громадського сектору, бізнесу, інших організацій подавати  пропозиції щодо заходів, які можуть увійти до плану дій.

Це можна зробити, зокрема, заповнивши до 28 лютого 2023 року форму за посиланням: https://forms.gle/5cqozqWtr6eSaBp17.

Також відповідно до графіка підготовки плану дій протягом січня – лютого відбудуться публічні онлайн-обговорення, які додатково будуть анонсовані на Урядовому порталі та сторінці Ініціативи у Фейсбук.

Усі отримані пропозиції будуть опрацьовані спільно з органами виконавчої влади та членами Координаційної ради, у тому числі в частині відповідності вимогам Ініціативи.

У разі виникнення запитань, пишіть на електронну адресу ogp@kmu.gov.ua.

Можливості для громад

Конкурс грантів для проєктів у сфері “зеленої” енергетики

Можлива сума фінансування: до 10 тис. євро в гривневому еквіваленті.

Для кого?
– органів місцевого самоврядування (ОМС);
– неприбуткових громадських організацій (що мають статус юридичної особи на території громади, від якої подаватимуть заявку);
– консорціумів, що мають юридичне підґрунття для роботи. 

Відібрані учасники проєкту зможуть:

– отримати фінансову підтримку проєктів у сфері «зеленої» енергетики;
– підвищити рівень знань про «зелену» енергетику;
– отримати менторський супровід від представників та представниць ГО «Екоклуб» під час впровадження проєкту.

Термін реалізації проєктів: не більше дев’яти календарних місяців.

Із деталями участі у конкурсі ознайомлюйтеся тут: https://ecoclubrivne.org/grant_oms/

Конкурс грантів для органів місцевого самоврядування щодо системної підтримки МСП

Цей грантовий конкурс є частиною програми міжнародної допомоги «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», одним із завдань якого є стимулювання сталості та розвитку систем підтримки МСП у містах та мережах місцевих громад України.

Мета конкурсу: підтримка органів місцевого самоврядування у впровадженні проєктів / заходів, які є частиною діючих місцевих програм/планів дій, спрямованих на розвиток малого та середнього підприємництва. А саме на розвиток підприємницьких знань та підприємницької культури включно з заходами, спрямованими на підтримку стійкості бізнесу у військовий час, покращення доступу МСП до національних та міжнародних ринків, впровадження інновацій та залучення коштів від трудових мігрантів та української діаспори за кордоном у якості інвестицій у створення/розвиток МСП.

Цільова аудиторія (заявники): органи місцевого самоврядування громад з діапазоном населення від 100 000 до 250 000 мешканців; а також неформальні мережі територіальних громад, які сукупно мають не менш ніж 100 000 населення.

Максимальна сума гранту для кожної громади-переможця: 1,8 млн грн.

Орієнтовна кількість грантів цього конкурсу: 20.

Мова подання заявок: українська з обов’язковим перекладом англійською.

Кінцевий термін подання заявок: 12:00, 27.01.2023 в електронному вигляді на адресу: mail@bdf.gov.ua.

Деталі за посиланням

 

Запрошуємо посадових осіб долучатися до Школи проєктного менеджменту

Міжнародний республіканський інститут запускає Школу проєктного менеджменту для представників місцевого самоврядування, щоб допомогти реалізувати проєкти по відбудові громад. 

Реєстраційна форма: https://forms.office.com/r/avTjy3K4gp

Для чого навчатися у Школі проєктного менеджементу? 

Українські міста щодня зазнають руйнувань через російське вторгнення, а органи місцевого самоврядування шукають кошти на реконструкцію громад. Фінансову підтримку уже пропонують міжнародні партнери, але для цього необхідно вміти правильно розробити проєктну пропозицію та забезпечити реалізацію проєкту. Цього будемо навчати у Школі проєктного менеджементу 

Для кого Школа проєктного менеджменту? 

Для представників місцевого самоврядування. Від однієї громади можлива участь до 3 осіб максимум. Загалом буде відібрано 30-40 учасників. 

Що вам дасть Школа проєктного менеджменту? 

  • Теоретичні знання та практичні інструменти з управління проєктами.
  • Навички командної роботи. 
  • Обмін досвідом з іншими громадами. 
  • Можливість розробити власний проєкт і отримати індивідуальну консультацію для найкращого проєкту. 

Який формат навчання?  

10 тренінгів онлайн 
2 конференції офлайн  

Під час конференції учасники будуть виконувати практичні завдання в командах, зможуть представити власні проєкти та обговорити актуальні питання з представниками влади та міжнародних партнерів. Конференції проходитимуть у м.Києві. 

Коли проходитиме Школа проєктного менеджменту? 

Лютий – квітень 2023 року 

Програма навчання 

Як потрапити до Школи проєктного менеджменту?  

  1. Заповнити аплікаційну форму. 
  2. Конкурсна комісія оцінить вашу заявку. 
  3. Якщо вашу заявку буде відібрано, вас запросять на фінальну співбесіду по телефону. 

Чекаємо на вашу заявку до 15 січня 2023 року! 

Школа проєктного менеджменту реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

Інформація із сайту IRI (посилання ТУТ)

Виконавча директорка асоціації “Київська агломерація” взяла участь у Міжнародному круглому столі

9 грудня 2022 року відбувся Міжнародний круглий стіл «Місцеве самоврядування в умовах відновлення України: виклики та перспективи».

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники центральних та місцевих органів влади, представники органів місцевого самоврядування та їх асоціацій (виконавчі директори), громадських організацій, українські й зарубіжні науковці, аспіранти та студенти.

Серед спікерів була виконавча директорка асоціації “Київська агломерація” Інна Скляр, яка зосередила увагу присутніх на питанні аглормерацій, зокрема необхідності законодавчого врегулювання питання діяльності такого інструменту як агломерації. Зокрема вбачається, що смае агломерації можуть стати тим інноваційним інструментом, який допоможе не просто у відбудові, а у якісно новому розвитку, зміні парадигми відносин між органами місцевого самоврядування. А ще – допоможе приймати якісні і дієві рішення дуже швидко.

Законопроєкт про службу в органах місцевого самоврядування 6504: спільна позиція 

26 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг на тему «Закон про службу в органах місцевого самоврядування: спільна позиція Парламенту та муніципальної влади».

На брифінгу виступили:
Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; 
Андрій Садовий, Львівський міський голова, голова Львівського обласного РВ Асоціаціі міст України,
Василь Сидор, Славутський міський голова, член Правління Асоціаціі міст України,
Анатолій Федорук, Бучанський міський голова, голова Київського обласного РВ Асоціаціі міст України.
Модерував захід Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. 

Андрій Садовий акцентував, що будь-який законопроєкт, який стосується життя громад та місцевого самоврядування, має бути акцептований Асоціацією міст України як профільною структурою та вдячний парламентарям за врахування позиціі місцевого самоврядування в законопроекті.

«Я впевнений що такий законопроєкт про службу в органах місцевого самоврядування принесе користь всім», – наголосив А.Садовий.

Віталій Безгін зазначив, що протягом останніх дев’яти років триває активна децентралізація, тому законопроєкт про службу в органах місцевого самоврядування є нагальним.
Він підкреслив, що державна служба і служба в органах місцевого самоврядування має бути професійною та конкурентною, тільки за таких умов у громадах будуть працювати найкращі фахівці, а громадяни отримуватимуть найвищий рівень послуг.

«Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування дотримав зобов’язання, що були публічно озвучені представниками парламенту під час форуму у Львові, та враховував усі ключові зауваження, які стосувалися регулювання зарплат та премій. Ми прибрали норми, які викликали найбільше занепокоєння. Усі ключові новели базового законопроєкту щодо конкурсів, категорій службовців, кадрового резерву – збережені і в оновленій редакції», – зазначив В.Безгін.

Василь Сидор зауважив, що органи місцевого самоврядування – це авторитет держави. До них висуваються високі професійні вимоги, тому заробітна плата кадрів у цій сфері має бути достойною.

«Працівник місцевого самоврядування за законом не може займатися додатковою діяльністю. Тому потрібно гарантувати достойну заробітну плату, щоб людина могла присвятити себе роботі», – додав Василь Сидор.

Анатолій Федорук висловив сподівання, що доопрацьований законопроєкт №6504 буде ухвалений народними депутатами і стане зрозумілим інструментом для виконавчих структур органів місцевого самоврядування, отримає підтримку громадян і посилить позицію держави.

«Знайдено компромісні рішення і є сподівання, що невдовзі важливий документ набере необхідну кількість голосів. Ми повинні мати конкурентні умови оплати праці для наших фахівців», – підкреслив А. Федорук.

Олександр Слобожан підсумував прес-брифінг та подякував учасникам та зазначив: «Асоціація міст України та профільний  Комітет Парламенту мають спільну позицію щодо законопроєкту про службу в органах місцевого самоврядування 6405, який позитивно вплине на розвиток місцевого самоврядування і тепер спільне завдання – просувати цей законопроєкт».

За інформацією з сайту АМУ

Запрошуємо до участі у підсумковій онлайн-конференції «Зміцнення місцевої економіки та доброго врядування»

19 жовтня з 15:00 до 16:30 відбудеться підсумкова онлайн-конференція проєкту«Зміцнення місцевої економіки та доброго врядування».

Суть проєкту – облаштування та налагодження діяльності під час воєнного стану шкільних коворкінгів у п’яти обраних на конкурсі закладах освіти Львівської (ліцей “Львівський”, Пустомитівський ліцей №1), Тернопільської (Копичинецький ліцей №2) та Хмельницької (Городоцький ліцей №4, Крупецький ліцей) областей. Детальніше про проєкт є тут: https://cutt.ly/8BQdt4J 

Національні експерти Маркіян Дацишин, Сергій Дятленко, Іван Савицький, міські голови Копичинець (Богдан Келічавий) і Пустомит (Олег Серняк), представники і представниці закладів освіти  поділяться досвідом застосування шкільних коворкінгів для розкриття творчого і підприємницького потенціалу дітей і дорослих , а також адаптації внутрішньо перемішених осіб.

Проєкт “Зміцнення місцевої економіки та доброго врядування” протягом червня-жовтня впроваджувався ГО «Освіта для успіху» за грантової підтримки Ради Європи у рамках Програми “Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні“.  

Для участі у конференції необхідно зареєструватися за посиланням https://bit.ly/3MoAgKq  

Відійшов у вічність Олександр Левченко, Обухівський міський голова

Сьогодні, 13 жовтня, пішов з життя Обухівський міський голова Левченко Олександр Миколайович

Олександр Миколайович входив до складу наглядової ради асоціації “Київська агломерація”

Пішов з життя мудрий управлінець, професіонал, патріот.

Велику частину свого життя Олександр Левченко присвятив роботі на благо міста – багато років очолював Обухівський вентиляційний завод. У 2003 році він був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, у 2009 році йому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Обухова». У 2010 році Олександр Миколайович був обраний депутатом Київської обласної ради.

Посаду Обухівського міського голови громада довіряла О.Левченку тричі поспіль – у 2012, 2016 та 2020 роках. Під його керівництвом місто Обухів було активним учасником ініціатив та заходів Асоціації міст України та асоціації “Київська агломерація”.

Світла пам’ять про Олександра Миколайовича збережеться в серцях тих, хто його знав і працював разом з ним.

Розділяємо  біль і скорботу близьких.

Прощання з Олександром Миколайовичем Левченком відбудеться в суботу 15 жовтня о 12.00 за адресою м. Обухів, Київська площа, 117.

Віталій Кличко: Київрада затвердила передачу 235 млн гривень на відбудову громад Київської області, що найбільше постраждали від звірств російських варварів

Київрада 11 жовтня затвердила договори про передачу 235 млн гривень на відбудову 8 громад Київської області, що найбільше постраждали від звірств російських варварів у лютому-березні 2022 року. Йдеться про Баришівську, Бишівську, Бородянську, Бучанську, Макарівську, Великодимирську, Іванківську та Немішаївську громади. Ці громади Київської агломерації отримають кошти від столиці.

Так, Баришівській селищній територіальній громаді буде надано дотацію в розмірі 5 млн гривень, Бишівській сільській територіальній громаді – 15 млн грн, Бородянській селищній територіальній громаді – 50 млн грн, Бучанській міській територіальній громаді – 50 млн грн, Макарівській селищній територіальній громаді – 50 млн грн,  Немішаївській селищній територіальній громаді – 5 млн грн, Великодимирській та Іванківській громадам – по 30 млн грн.

«Ми вдячні всім громадам, які допомогли Києву вистояти перед російськими загарбниками. Саме тому я запропонував допомогу містам, селищам і селам, у яких немає сьогодні коштів для відбудови житла та інфраструктури для їхніх мешканців. Київ допомагає всім, кому гостро необхідна допомога. Ірпеню, наприклад, ми забезпечили водопостачання зі столиці. Запускаємо спільні пасажирські перевезення з передмістями Києва. Знаходимо рішення щодо інших питань. Сьогодні затвердили договори, які ми уклали 14 вересня між Київською міською радою та громадами, про надання їм коштів на відбудову. Це, зокрема, дозволить їм і підготуватись до зими», – сказав Віталій Кличко.

Дотація використовується в першу чергу на відновлення об’єктів, що постраждали внаслідок збройної агресії росії під час бойових дій навколо Києва в лютому-березні 2022 року.

Інфраструктура цих міст зазнала великих руйнувань. Знищена або пошкоджена значна частина багатоквартирних і приватних житлових будинків, нежитлові будівлі: школи та дитячі садочки, лікарні, заклади культури і спорту, адміністративні об’єкти, об’єкти житлово-комунального господарства.

А надходжень коштів до бюджетів постраждалих громад – недостатньо для відновлення інфраструктури та житла.

Інформація з сайту Київської міської ради

Час для агломерації

«Вічна» історія з прийняттям в Україні закону про агломерації, схоже, добігає кінця. Після декількох невдалих спроб в минулі роки розгляду парламентських законопроєктів у Верховній Раді, сьогодні до розробки концептуальних підходів до створення агломерацій долучилося саме місцеве самоврядування, зокрема з використанням досвіду громад Київщини та Львівщини.

22 вересня у Львові, в ході IX Всеукраїнського Форуму місцевого самоврядування, за підтримки та модерації Ради Європи відбулася публічна дискусія про роль агломерацій в умовах війни і повоєнної відбудови. Під час заходу була презентована концепція законопроєкту про агломерації, яку розробляє Асоціація міст України.
Учасники і учасниці дискусії – від Парламенту, Уряду, місцевого самоврядування та експерти – пояснювали, чому агломерація потрібна і громадам, і державі, а також чому саме зараз презентовані у концепції підходи мають шанс стати нарешті законом.

 «Агломерація – це особлива форма співробітництва територіальних громад (міських, селищних, сільських), які розташовані в зоні впливу центру агломерації»
Визначення, презентоване в концепції законопроекту

Чому тема агломерацій «не злетіла» раніше, але зараз має шанс на успіх

В 2001 році навколо Ірпеня на Київщині, а у 2003 – навколо Дрогобича на Львівщині, а також пізніше навколо інших міст вже намагалися створити щось на зразок агломерацій, але безуспішно. В ході децентралізації і об’єднання громад, у 2016-2019 роках, народні депутати тричі подавали законопроекти, які в той чи інший спосіб пропонували юридично зафіксувати агломерації в українському законодавстві. Але ці проекти в парламентську залу так і не потрапили.

На думку заступника Міністра розвитку громад України В’ячеслава НЕГОДИ, цьому є пояснення – спочатку треба було створити систему спроможних територіальних громад і дати їм час попрацювати в нових умовах, відчути, які можливості в них є, що вони можуть вирішити самотужки з ширшими повноваженнями і більшими ресурсами, а що – ні.

«Ми зробили це і зараз бачимо сильних муніципальних лідерів, які успішно вирішують більшість питань у своїх громадах. Але і ми, і самі голови громад розуміють, що неможливо самотужки вирішити спільні для певної великої території проблеми, особливо – навколо великих міст. Тут треба використовувати потенціал декількох громад і мати чіткі правила для такої співпраці», – сказав В’ячеслав Негода.

«Сьогодні – інший історичний момент й інші пріоритети. Для громад – це спільна повоєнна відбудова і вирішення проблем, які давно накопичувалися. Для держави – це нові точки зростання економіки. Під час відновлення України найпотужніші економічні хаби будуть саме в агломераціях, бо тут є кадри, є ресурси, є комунікації та інші передумови», – вважає Любомир Зубач.

На думку Оксани ПРОДАН, народної депутатки України VII та VIII скликань, радниці голови Асоціації міст України з муніципальних питань, війна показала, наскільки для громад важлива співпраця і взаємодопомога.

«Київ зараз допомагає сусіднім громадам – Бучі, Ірпеню, Гостомелю, Бородянці та іншим, які захистили його від вторгнення, віддавши за це велику ціну. Ми говоримо про майбутні агломерації як про «сім’ї» рівних громад, котрі одна одну підсилюють, не втрачаючи своєї незалежності. Принаймні на досвіді Київської агломерації ми бачимо, що громади зрозуміли важливість більш широкої співпраці, вони готові сідати за стіл і вирішувати проблеми спільно», – зазначила Оксана Продан.

Віталій БЕЗГІН, народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, вважає, що агломерації в Україні вже де-факто існують, і у цей важкий час громади демонструють, що можуть допомагати і навіть необхідні одне одному.

«Ми бачимо, як зараз громади співпрацюють заради відновлення територій після окупації. І ця співпраця могла б бути ще ефективнішою в рамках агломерації. Потрібне законодавче підґрунтя і практика її застосування, як мінімум – навколо Києва і Львова. А далі її підхоплять й інші громади. Сподіваюся, що в листопаді ми презентуємо і зареєструємо у Верховній Раді відповідний законопроект», – сказав Віталій Безгін.

Також учасниці і учасники дискусії зійшлися на думці, що шансів бути прийнятим майбутньому законопроекту додає й те, що Асоціація міст проводитиме консультації з органами місцевого самоврядування щодо концепції та тексту законопроекту, використанням досвіду Київської агломерації, яка працює з 2019 року у статусі асоціації, та ініціатив з розвитку Львівської агломерації. А ще його авторський колектив буде керуватись рекомендаціями Ради Європи, наданими до двох попередніх редакцій законопроекту у 2017 та 2020 роках.

Що буде в законопроекті?

Презентуючи концепцію майбутнього законопроекту про агломерації, Оксана Продан розставила основні акценти:

«Наше завдання зробити так, щоб кожна громада залишилася вільною в агломерації, щоб великий населений пункт не «підім’яв» під себе сусідні громади. Громади мають залишатися рівними, вирішуючи спільні питання за чіткими умовами взаємодії».

Така позиція відповідає очікуванням населенню громад, які потенційно могли б увійти до складу агломерацій. Так соціологічні дослідження, проведені на замовлення Ради Європи в громадах, майбутніх можливих членах Львівської та Київської агломерації, показують, що біля 80% їх мешканців підтримують співпрацю з центрами агломерацій, але більшість за те, щоб така співпраця відбувалась за умови збереження громадами їхньої незалежності.

Також Оксана Продан наголосила, що агломерація – це не нова адміністративно-територіальна одиниця. Це форма співпраці рівних у своїх правах громад, яка дає їм змогу отримати нові можливості для реалізації окремих повноважень місцевого самоврядування, в тому числі тих, які зараз виконуються на районному та обласному рівні.

У законопроекті міститиметься перелік обов’язкових напрямків співпраці громад в агломерації. При цьому громади самостійно зможуть розширювати цей список, якщо бачитимуть таку потребу.

Агломерації матимуть нерозривні території, на яких діятимуть відповідальні та підзвітні органи управління, не пов’язані з системою місцевого самоврядування. До цих органів входитимуть представники кожної громади у визначених законом пропорціях.

Фінансуватиметься діяльність агломерації з бюджетів громад, державного бюджету, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги.

Також законопроект міститиме процедури створення та припинення агломерації, процедури звітування органів управління, їхні повноваження.

Презентовані концептуальні підходи до створення і діяльності в Україні агломерацій декілька разів обговорювалися спеціально створеною експертною групою, а також були надіслані органам місцевого самоврядування для внесення пропозицій. На Форумі у Львові концепція була вперше представлена публічно, і цей день, на думку модератора обговорення, консультанта Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Мирослава КОШЕЛЮКА, може стати історичним для створення в Україні агломерацій, якщо справа дійде до прийняття закону.

Про стимули: що громади виграють від співпраці

У концепції передбачається, що держава створюватиме стимули для агломерацій у вигляді фінансування стратегічних проектів розвитку, надання субвенції на розвиток інфраструктури, делегування і фінансування додаткових повноважень, залучення агломерацій до формування та виконання державних замовлень.

Пустомитівський міський голова Олег СЕРНЯК (Львівська область) в ході дискусії відзначив важливість майбутнього законопроекту і закликав колег сприймати агломерацію як можливість для розвитку, від чого виграють всі – і більші, і менші громади. При цьому він вважає, що державні стимули мають бути ще більш вагомими – можна, наприклад, не вилучати реверсну дотацію у громад агломерації, або збільшити для них ПДФО…

«У нас є досвід співробітництва. Але нам знадобився рік, щоб пояснити сусіднім громадам, навіщо це їм. Ніхто ні в кого ніяких повноважень не забирав, потрібно було лише долучитися до спільної справи. Але і це було непросто. З агломераціями буде ще важче, але говорити і рухатися в цьому напрямку потрібно. І, маючи державні стимули, допомогти колегам знайти нові сенси в створенні агломерації буле легше», – вважає Олег Серняк.

Цю думку також підтримав Любомир Зубач.

«Громади будуть більш зацікавлені у створенні агломерацій, якщо від держави будуть певні бонуси. У якості такого бонусу ми пропонували, зокрема, залишати реверс у агломерації», – сказав він.

У свою чергу, Степан КУЙБІДА, директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, зазначив, що гроші і фінансова підтримка для громад важливі, але думати варто не лише про це.

«Громади мають зрозуміти, що зі Львовом можна не лише скинутися грошима і реалізувати якийсь проект. Важливіше те, що вони можуть отримати від міста менеджмент, якого подекуди дуже бракує. За роки децентралізації громади вже навчилися класно реалізовувати мікропроекти. На місцях вже зрозуміли також, що таке міжмуніципальне співробітництво, яке допомагає втілювати ще якісніші проекти. Але сьогодні потрібно більше – нові економічні моделі. І саме агломерація, як інноваційний підхід до управління великими територіями, – це шанс підійти до менеджменту по-новому, мислити масштабно. А для цього потрібні відповідні фахівці», – вважає Степан Куйбіда.

Рівень важливості агломерації – десять з десяти, але не одразу

Під час дискусії модератор попросив оцінити за десятибальною шкалою важливість теми створення агломерацій для майбутньої відбудови України.

Учасники і учасниці обговорення зійшлися на думці, що об’єктивну оцінку створенню агломерацій в Україні можна буде поставити через 5-10 років, після того як ця форма співпраці громад буде закріплена в законодавстві. І оцінка точно буде високою.

Зокрема, В’ячеслав Негода зазначив, що якби в 2014 році на початку децентралізації її необхідність оцінювали, відштовхуючись від опитувань жителів громад, то оцінка була б приблизно три з десяти. Але вже зараз жителі громад ставлять реформі тверду вісімку. На його думку, так буде і з агломерацією, яку з часом точно оцінять на десять.

Оцінюючи необхідність агломерації, Пустомитівський міський голова Олег Серняк сказав:

«Коли ми говоримо про агломерацію, потрібно згадати, що лише об’єднавшись ми сильніші і можемо давати відсіч ворогу. Аналізуючи будь-яке поняття, треба поставити запитання, чи об’єднує воно нас, чи робить сильнішими. Якщо розглядати агломерацію як новий потужний засіб співробітництва, взаємодопомоги, вирішення проблем спільними зусиллями, то це однозначно та річ, яка потрібна Україні. Щодо оцінки користі від створення агломерації, то, мабуть, зараз не той час, щоб братися за справу, якій можна поставити менше 10 балів. Якщо ми розуміємо, що це потрібна річ, яка принесе успіх державі, громадам, людям, то потрібно ставити перед собою максимальну мету, яка тягне на 10 балів, і намагатися її досягти».

Учасники і учасниці дійшли спільного висновку, що агломерації необхідні і громадам, і державі, що закріплення цієї форми співпраці в українському законодавстві створить додаткові можливості для розвитку територій і економіки України. Повномасштабне вторгнення змусило всіх діяти більш рішуче, відкинути політичні амбіції, зайві страхи і шукати способи ефективної співпраці на всіх рівнях задля відновлення інфраструктури, створення безпечного середовища, надання допомоги людям, котрі втратили житло… Тому сподіваємося, що у законопроекті, який планують презентувати в листопаді, інтереси місцевого самоврядування і держави зійдуться.

Стаття з ресурсу Ради Європи https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/metropolitan-governance-in-ukraine

Конкурс кращих історій незламності та співдії в громадах під час війни

Асоціація міст України проводить конкурс кращих історій незламності та співдії в громадах під час війни. Цей конкурс про життєві історії забезпечення громадян найнеобхіднішими послугами за найстрашніших умов, про відкритість та співдію в громадах, про участь мешканців у захисті, врядуванні та відновленні.

Мета – відзначити надихаючі історії та успішні приклади згуртованості і тісної співпраці між громадянами та органами місцевого самоврядування, які стануть взірцем для інших і підтвердять, що навіть під час воєнного стану муніципалітети працюють для своїх жителів та разом з ними. 

Практики та історії успіхів приймаються за такими напрямками:

  • Залучення молоді (інноваційні підходи до співпраці органу місцевого самоврядування з представниками молоді, які допомагали громаді під час воєнного стану і були засновані на принципах відкритого врядування)
  • Електронне врядування (практики та історії, де та як саме електронні інструменти використовувались для залучення громади, забезпечення доступу до інформації чи іншим шляхом допомагали під час воєнного стану)
  • Згуртованість (об’єднання зусиль з бізнесом та громадськістю у вирішенні викликів воєнного стану у наданні основних послуг населенню, а також у сфері освіти, охорони здоров’я та зайнятості)

Заявку можна заповнити до 02.10.2022 року за посиланням  Ознайомитися з правилами участі можна ТУТ.

У разі виникнення питань звертайтеся за електронною адресою: i.sklyar@auc.org.ua або за номером телефону +380937721753 Інна Скляр.

Зверніть увагу!

  • Заявка має бути подана органом місцевого самоврядування
  • Ініціатива/практика/проєкт має бути реалізована після 24.02.2022 по теперішній час
  • Мова заповнення заявки – українська
  • Обов’язково до заявки додається фото або презентація практики/історія успіху

Конкурс організовано в рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного Асоціацією міст України та Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи, за яким відкрите врядування визначено одним з пріоритетних напрямків співпраці. Конкурс проводиться у відповідності до грантової угоди (8778/2022/5 від 29 червня 2022 р.), підписаної АМУ та Радою Європи, метою якої є підтримка та відбудова інституційних спроможностей органів місцевого самоврядування України в період війни та відновлення стійкості на місцевому рівні.